Меню сайту
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Додаток 1

Тема: Київська Русь за правління Ярославовичів

Мета: Проаналізувати становище Київської держави за наступників Ярослава, розкрити причини ослаблення Київської держави, показати небезпеку для руських земель князівських міжусобиць, набігів половців;визначити історичне значення Любецького з’їзду з'ясувати, чому рішення з'їзду князів у Любечі були недовговічними;розвивати вміння працювати з документами, з історичною картою та іншими джерелами інформації, аналізувати їх, робити власні висновки;виховувати культуру спілкування та  повагу до захисників Вітчизни.

Опорні дати: 1068 р. - битва на р. Альті;1097 р. - Любецький з'їзд;

Опорні поняття: Вотчина, князівський з”їзд, князіські усобиці.

Робота у групах

 

  1. Актуалізація опорних знань:

а) метод «снігова куля» (від групи до групи).

б) метод «відкритий мікрофон»

  • Що таке міжусобиці?
  • За що боролися князі в Київській Русі?
  • Чому виникала ця боротьба?
  • Між якими князями йшла міжусобна боротьба?
  • Покажіть на карті кордони Київської держави на середину ХІ століття.

 

  1. Вивчення нового матеріалу
  1. Незадовго до своєї смерті князь київський сказав своїм синам: «Майте любов між собою, бо всі ви брати. І якщо будете жити в любові, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. Якщо ж будете в ненависті жити, у чварах і сварках, то загинете самі і погубите землю отців своїх і дідів…»

 

  1. Проблемне питання: Чи виконали сини та внуки Ярослава Мудрого - великого державця Середньовіччя – завіт свого батька?

 

3. Тріумвірат синів Ярослава: Святослава, Ізяслава, Всеволода

- збільшення власних володінь за рахунок інших братів;

- захоплення володінь інших князів;

- боротьба з половцями.

Наслідок: початок нової міжусобної боротьби.

 

4. Внуки Ярослава: Олег Святославович (Тмутаракань), Святополк Ізяславович (Київ), Володимир Всеволодович (Чернігів)

 

 

5.Традиції спадкування в Київський Русі (табличка)

  • Поясніть схему престолонаслідування, запроваджену Ярославом Мудрим.
  • З якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип престолонаслідування?
  • До яких наслідків могла призвести така система?
  • Чи могла така система убезпечити країну від боротьби за владу між князями?
  • Хто міг претендувати на князівський престол?

 

6. Пригадайте: Що таке Руська Правда?

 

7. Прочитайте п.1 (абзац 3 на с.102 §10) і дайте відповіді на запитання:

Як називався нова збірка законів?

Які зміни були внесені у закони?

Що таке вотчина?

 

8. «Правда Ярославичів»

9. Битва на Альті.

Прочитайте документ: «В літо 1068. Прийшли чужинці на землю Руську, половці багато. Ізяслав же і Святослав і Всеволод вийшли проти них на [річку] Альту. І з настанням ночі вони пішли один на одного. За гріхи наші напустив Бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половці ... Коли Ізяслав з Мстиславом бігли до Києва, а Святослав до Чернігова, люди київські прибігли до Києва і зібрали віче на торгу і, пославши до князя, сказали йому: «Ось, половці розсипалися по всій землі, дай нам, князь, зброю і коней, ми ще поб'ємось з ними». Ізяслав же цього не послухав. »

 

Питання до документу:

  • Коли відбувається битва?
  • Які племена вторглися на Руську землю?
  • Який підсумок битви?

 

10. Боротьба за Київський стіл.

 

11. З’їзд князів у Любечі.

Князівські з’їзди - своєрідна форма державного правління, засіб прийняття важливих рішень та вирішення спірних питань, почали збиратись у другій половині ХI століття. На з’їздах обговорювалися питання феодального устрою земель, стосунків між князями, організації консолідованого опору загрозі з боку степу.

 

12. Учасники з’їзду у Любечі

 

13.Проект «Від першої особи». Напередодні уроку ви були поділені на групи, у яких здійснювали підготовку проекту. Зараз, від імені князів –учасників з’їзду – ви розповісте про цю подію та її наслідки. У центр класу виходять князі:

  • Святополк Ізяславич   кн. київський
  • Володимир Всеволодович Мономах кн. переяславський
  • Давид Святославич     кн. чернігівський
  • Олег кн. новгород-сіверський
  • Давид Ігорович            кн. волинський
  •  Василько Ростиславич кн. Теребовльський

 

14. Давайте подивимось, що з приводу цієї події говорить «Повість минулих літ»: В літо 1097. Зібралися [князі] в Любечі для устрою світу, і говорили між собою: «Навіщо губимо Руську землю, самі на себе усобиці починаючи? А половці землю нашу розтягують і радіють, що нас роздирають міжусобиці. Та нині з'єднаємося в єдине серце і будемо берегти Руську землю. І нехай кожен володіє отчиною свою: Святополк - Києвом, вотчиною Ізяслава, Володимир - Всеволода, Давид, Олег і Ярослав - Святославова, і кому Всеволод роздав міста: Давидові - Володимир, Ростиславичам ж: Володарю - Перемишль, Васильку - Теребовля.
І на тому цілували хрест: «Якщо тепер хто на кого підніметься, проти того будемо усі».

Питання до документа


1. З якою метою зібралисякнязі в Любечі?
2. Які вони прийнялирішення?

3. Якими були наслідки цієї події?

 

Учитель підводить учнів до думки, що наслідком князівського з’їзду стало закріплення роздробленості Русі та ускладнення порядку спадкування влади.

 

  1. Підведення підсумків уроку:

 Звернімось до проблемного питання:  Чи виконали сини та внуки Ярослава Мудрого - великого державця Середньовіччя – завіт свого батька?

  • Яка причина міжусобної боротьби за владу в Київській Русі?
  • Яке значення Любецького з’їзду?
  • Чи припинилася міжусобна боротьба?
  1. Оцінювання
  2. Домашнє завдання

 

8. «Правда Ярославичів»

9. Битва на Альті.

Прочитайте документ: «В літо 1068. Прийшли чужинці на землю Руську, половці багато. Ізяслав же і Святослав і Всеволод вийшли проти них на [річку] Альту. І з настанням ночі вони пішли один на одного. За гріхи наші напустив Бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половці ... Коли Ізяслав з Мстиславом бігли до Києва, а Святослав до Чернігова, люди київські прибігли до Києва і зібрали віче на торгу і, пославши до князя, сказали йому: «Ось, половці розсипалися по всій землі, дай нам, князь, зброю і коней, ми ще поб'ємось з ними». Ізяслав же цього не послухав. »

 

Питання до документу:

  • Коли відбувається битва?
  • Які племена вторглися на Руську землю?
  • Який підсумок битви?

 

10. Боротьба за Київський стіл.

 

11. З’їзд князів у Любечі.

Князівські з’їзди - своєрідна форма державного правління, засіб прийняття важливих рішень та вирішення спірних питань, почали збиратись у другій половині ХI століття. На з’їздах обговорювалися питання феодального устрою земель, стосунків між князями, організації консолідованого опору загрозі з боку степу.

 

12. Учасники з’їзду у Любечі

 

13.Проект «Від першої особи». Напередодні уроку ви були поділені на групи, у яких здійснювали підготовку проекту. Зараз, від імені князів –учасників з’їзду – ви розповісте про цю подію та її наслідки. У центр класу виходять князі:

  • Святополк Ізяславич   кн. київський
  • Володимир Всеволодович Мономах кн. переяславський
  • Давид Святославич     кн. чернігівський
  • Олег кн. новгород-сіверський
  • Давид Ігорович            кн. волинський
  •  Василько Ростиславич кн. Теребовльський

 

14. Давайте подивимось, що з приводу цієї події говорить «Повість минулих літ»: В літо 1097. Зібралися [князі] в Любечі для устрою світу, і говорили між собою: «Навіщо губимо Руську землю, самі на себе усобиці починаючи? А половці землю нашу розтягують і радіють, що нас роздирають міжусобиці. Та нині з'єднаємося в єдине серце і будемо берегти Руську землю. І нехай кожен володіє отчиною свою: Святополк - Києвом, вотчиною Ізяслава, Володимир - Всеволода, Давид, Олег і Ярослав - Святославова, і кому Всеволод роздав міста: Давидові - Володимир, Ростиславичам ж: Володарю - Перемишль, Васильку - Теребовля.
І на тому цілували хрест: «Якщо тепер хто на кого підніметься, проти того будемо усі».

Питання до документа


1. З якою метою зібралисякнязі в Любечі?
2. Які вони прийнялирішення?

3. Якими були наслідки цієї події?

 

Учитель підводить учнів до думки, що наслідком князівського з’їзду стало закріплення роздробленості Русі та ускладнення порядку спадкування влади.

 

  1. Підведення підсумків уроку:

 Звернімось до проблемного питання:  Чи виконали сини та внуки Ярослава Мудрого - великого державця Середньовіччя – завіт свого батька?

  • Яка причина міжусобної боротьби за владу в Київській Русі?
  • Яке значення Любецького з’їзду?
  • Чи припинилася міжусобна боротьба?
  1. Оцінювання

Домашнє завдання

Додаток 2

Тема: Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.

"Можна з певністю сказати, що не знайти на землі людей сміливіших, які б так мало дбали про своє життя і так мало боялися б смерті".

Мустафа Наїма – перший офіційний

літописець Османів 17 cт.

"Хоч серед козацтва нема ні князів, ні сенаторів, ні воєвод... натомість є такі люди, що коли б не заважали тому видані проти плебеїв закони, між ними знайшлися б рівні своєю хоробрістю Цінціннату... або Фемістоклу"

Кс. Опольський–сучасник подій середини 17 ст.

"Козаки кмітливі і проникливі, винахідливі і щедрі, не побиваються за великим багатством, але над усе ставлять свободу, без якої життя для них неможливе"

Г.Боплан - Французький військовий інженер й

архітектор, картограф, історик і географ 17 ст.

 

Мета:розглянути напрями походів козаків; охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; визначити наслідки участі козацтва в Хотинській війні;розвивати вміння узагальнювати матеріал, аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на їх основі робити певні висновки, узагальнення; виховувати почуття поваги до історичного минулого та героїчного сьогодення.

Очікувані результати: пояснити, чому перші два десятиліття XVII ст. називають «добою героїчних походів» українського козацтва; характеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; визначати значення й наслідки участі українського козацтва в Хотинській війні; продовжувати вдосконалювати набуті вміння і навички; виховувати почуття поваги до історичного минулого України.

Обладнання: підручник  «Історія України. 8 клас» О.В.Гісем, О.О.Мартинюк, роздатковий матеріал, мультимедійний проектор, відеоматеріали.

Основні поняття й терміни: ясир, яничар, каторга, гарем, Хотинська війна.

Основні дати: перша чверть ХVІІ ст. - «доба героїчних походів» українського козацтва; 1616р. – узяття козаками фортеці Кафи; 1618р. – похід козаків на чолі з П. -К. Сагайдачним на Москву; 1621р. – Хотинська війна.

Актуалізація опорних знань:

Фронтальне опитування (або «Снігова куля» або «Асоціації»):

  1. Хто такі козаки?
  2. Перша писемна згадка про українських козаків? (1489)
  3. Де зіткнулися інтереси ватаг «уходників» та ногайських татар в 15 ст. (на Дикому Полі)
  4. Що таке Дике Поле (необжиті степи між Доном, Верхньою Окою, лівими притоками Десни та Дніпра)
  5. Для чого створювалися січі?
  6. Де розташовувалась переважна більшість січей (на Дніпровському Низі)
  7. Як називалось козацтво, яке селилось на Дніпровському Низі (низове козацтво)
  8. Які території освоїли козаки (Великий Луг і Запоріжжя)
  9. Де була  «предтеча»  майбутньої Січі (на о. Мала Хортиця), та ким заснована (Д.Вишневецький-Байда)
  10. Що ми розуміємо під терміном «Запорізька Січ»? (організація укр.. козацтва, яка виникла за Дніпровськими порогами в першій половині 16 ст.)
  11. Перша Січ Великого Лугу (Томаківська кінець 70- поч..80 рр 16 ст)
  12. Як називали козаків, які там мешкали? (січовиками, запорожцями)
  13. 1572 що це за дата? (за дорученням Сигизмунда ІІ –Августа було створено перший реєстр)
  14. Як називають дослідники устрій Війська Запорозького? (козацька республіка) Чому? (найвищий орган влади – Козацька рада)
  15. Повстання СеверинаНпливайка?
  16. Що означає поняття «ясир»?
  17. Гарем?
  18. Яничари?
  19. Каторга?
  20. Чайка?
  21. Клейноди?

 

Метод «Пропущені слова»(на індивідуальних картках – 5 учнів)

Учні отримують картки із 10-ма реченнями з попередньої теми.

  1. Становище православної церкви після підписання Берестейської унії ________________. (погіршилось)
  2. Боротьбу за відновлення прав православних церков очолили _______________. (братства)
  3. У 1615р. в Києві було засноване _________________ братство. (Богоявленське)
  4. Вищу православну церковну ієрархію було поновлено за сприяння ___________ у _______р. (козацтва, 1620)
  5. Ієрарх греко-католицької церкви, «батько унії» __________________. (Іпатій Потій)
  6. Польський король ____________________ підтримав ідею створення незалежного Українського патріархату .  (Владислав ІV)
  7. Василіанський орден займався ________________  діяльністю. (просвітницькою)
  8. У 1620р. православним митрополитом  став _____________________. (Йов Борецький)
  9. Більшість українського населення ставились до уніатської церкви _____________. (вороже)
  1. Речі Посполитій було _____________ утворення об’єднаної української церкви.  (не потрібно)

 

 

 

Морські походи козаків.

Вчитель:П'єтроделлаВалле у травні 1618 року писав: «Турки не мають на Чорному морі жодного місця, яке б не взяли і не сплюндрували козаки. В усякому разі вони сьогодні на Чорному морі така значна сила, що, якщо докладуть більше енергії, будуть повністю його контролювати».

На нашому уроці ми спробуємо зрозуміти, чи мав рацію італійський мандрівник, саме так описуючи вплив козацтва у цьому регіоні.

 

  1. Передісторія і причини (на екрані – таблиця набігів татар 16 та 17 ст.)

Причини походів:

1. Постійні спустошення українських земель від татарських і турецьких наскоків, які несли руїни. Турки й татари грабували міста і села, спалювали їх, винищували або забирали в полон тисячі людей.

2. Неспроможність і нездатність Речі Посполитої забезпечити захист своїх південних рубежів від цієї агресії. Прикордонні фортеці не могли зупинити цих постійних наскоків і грабунків. Справжніми захисниками українського народу від загарбників виступали запорозькі козаки, які не тільки обороняли рідну землю, а й здійснювали постійні походи проти Кримського ханства і Туреччини.

Чи могли б бути ще й інші причини походів? Давайте дізнаємось деякі історичні факти.(На екрані – таблиця набігів козаків 16-17 ст.)

А тепер звернімося до історичних джерел – документів того часу. Польський хроніст, що жив на рубежі XVI - XVIІ ст. БартошПапроцький говорить про такий собі "пограничний спорт": « І козаки, й татари полюють за здобиччю, ризикуючи власним життям, здобувають воєнну славу і воєнні трофеї».А нещодавно доктор історичних наук, професор кафедри історії К-Могилянської  Академії  Наталя Яковенко наголосила на типовому в тогочасній Європі праві шаблі на грабунок мирного населення[i]. Сучасний дослідник говорить (на екран): «Козаки не відмовлялися від здійснення грабіжницьких походів. Особливо любили нападати на Молдавію, Туреччину, Болгарію та Кримське ханство. Таким чином, вони завдавали відчутних диверсійних ударів Османській імперії. Ймовірніше за все, якби не запорізькі козаки, то турки захопили б всю Україну, Річ Посполиту і Московське царство без особливого напруження. Козаки грабували багаті міста Туреччини, спалювали їх околиці, вирізали чоловіче населення, забирали гроші, золото, срібло, жінок, дівчат, зброю і решту всієї здобичі, яка могла бути корисною».

Який висновок можемо зробити з вказаного уривку? Так, ми можемо додати ще один пункт:

3. Грабіжницькі походи козаків на землі Кримського ханства та Туреччини. (на екрані – всі три причини)

Визначивши причини, перейдемо до більш детального розгляду деяких, найбільш вдалих морських походів козаків. А почались такі регулярні походи ще в XVI столітті. Першим, з відомих нам,  був похід 13 жовтня 1545 року, коли вісімсот козаків під проводом Ісачка з Брацлава, Карпа Масла та Івана Держка з Черкас підпливли вночі на тридцяти двох чайках під Очаків. Турецький султан рахував шкоду на суму 97 000 аспр. У 1552 році кримський хан скаржився польському королю: «Козаки ваші, Дніпром водою підійшовши, під замок його милості цісаря турецького, під Очаків, корабель із людьми взяли».

Пізніше були морські походи під проводом  Дмитра Вишневецького-Байди, Івана Свирговського, Самійла Кішки. Найбільш вдалими були походи козаків під командуванням гетьмана низового козацтва Богдана Ружинського. Польський історик МіхалГлищинський стверджує, що «обійшовши у 1575 р. навколо Чорного та Азовського морів, наводячи жах на всіх мешканців тих берегів, хоробрий Богданко повернувся на Батьківщину з ореолом слави героя».

У 1599 році легендарний Самійло Кішка, котрий після двадцятип'ятирічного перебування в турецькій неволі повернувся на Запорожжя і був обраний гетьманом, знову повів бойових побратимів проти невірних, починивши дуже багато шкоди. Такі ж походи відбулися 1602 та 1603 року. (Навесні 1602 відбулася чергова вилазка на море. На тридцяти чайках і кількох галерах, відбитих у турків, запорожці мали великий бій з османською ескадрою біля Кілії. Захопивши ще одну галеру в турків і кілька купецьких суден, козаки ввійшли в Дністровський лиман, де напали на корабель турецького воєначальника Гасан-аги. Потім направилися до Білгорода і захопили вороже судно, що йшло з Кафи. Морські походи тривали. 1603 року запорожці здійснили великий похід у Крим. Потім їхні чайки з'явилися біля Ізмаїла. У зв'язку з цими походами Речі Посполитої король в інструкції на сейм 1604 року зазначав, що « за короткий строк козаки зруйнували у турків три міста». А кримський хан писав польському королеві, що « мир буває тоді, коли на Дніпрі немає козаків»).

Працюючи над проектами, кожна група власними зусиллями мала дізнатись про один із походів козаків першої чверті XVIІ століття.

Кожна група представляє власне дослідницький проект (виступ до 2 хвилин) за темами:

  • Козацький похід на Варну (1606);
  • Похід на Перекоп (1608);
  • Рейд козаків на Ізмаїл, Кілію та Синоп (1609)
  • Взяття Трапезунду та Синопу (1614)
  • Атака на Стамбул (1616)

Повернімось до нашого запитання: Чи мав рацію П’єтроделлаВалле?

  1. Гетьман Війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний

Наступний проект, підготовлений вами присвячений непересічній особистості – гетьману Війська Запорізького Петру Конашевичу-Сагайдачному.

  • Біографія;
  • Сагайдачний – політик та дипломат;
  • Військовий лідер козацтва;
  • Просвітитель та церковний діяч;
  • Вшанування пам’яті гетьмана.

 

Наступне дослідження було для вас досить складним. Вам необхідно було описати наступні історичні події від першої особи – учасника цих подій.

Отже, проект «Від першої особи»:

  • Битва під Кафою (очима бранців на невільничому ринку);
  • Битва під Кафою (очима козаків);
  • Московський похід (очима боярина);
  • Хотинська битва (очима королевича Владислава);
  • Хотинська битва (очима Османа ІІ)

Умови Хотинського миру 8 жовтня 1621 року:

1. Кримське ханство і Туреччина зобов'язувалися не нападати на українські та польські землі.

2. За умовами підписання договору поляки перебрали зобов’язання:

• заборонити козакам судноплавство по Дніпру;

• не допускати походів козаків до Криму і турецьких берегів.

3. Було визначено кордон між Польшею і Туреччиною по р. Дністру.

Умови участі козаків у війні на боці Речі Посполитої дотримано не було.

Козаків не задовольнили умови миру з Туреччиною, що стало причиною наступних конфліктів козаків з Польщею.

 

Отже, підведемо підсумки.

У першій половині XVII ст. запорозьке козацтво перетворилося на силу, яка могла не лише успішно відбивати татарсько-турецькі набіги на українські землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морські походи до Криму та Османської імперії.

Найвідомішим провідником українського козацтва перших десятиліть XVII ст. став гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Під час Хотинської війни запорозьке козацтво засвідчило свою здатність відігравати роль впливового чинника міжнародного життя.

Пісня

Оцінки:

Домашнє завдання:

1) Опрацювати § 10 підручника.

2) Використовуючи додаткову літературу, підготувати повідомлення про перебіг Хотинської війни та участь у ній козацтва

 

[i] Наталя Яковенко.Скільки облич у війни: Хмельниччина очима сучасників.  Електроннийресурс:http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/iio_kiu_N.Yakovenko-Paralelnui_svit/130.html

Додаток 3.

Етапироботи над проектом за Полатом Є.С[i].

№ №

      Етапи

 роботи над

   проектом

Зміст роботи на  відповідному етапі

Діяльність учнів

Діяльність педагога

 

11

Підготовка

Визначеннятеми, мети та завдань проекту.Формуванняробочоїгрупи

Обговорюютьпредметпроектузучителемі отримуютьпринеобхідностідодатковуінформацію.Встановлюютьмету проекту.

Знайомитьзі змістомпроектногопідходуі мотивуєучнів. Допомагаєвпостановціметипроекту.Спостерігаєзадіяльністюучнів

2 2

Планування

а) Визначенняджерелінформації.
б)Визначенняспособівзборута аналізуінформації.
в)Визначенняспособупредставлення результатів(формипроекту).
г)Встановленняпроцедурта критеріївоцінкирезультатівіпроцесупроектноїдіяльності.
д) Розподіл завдань(обов'язків) міжчленамикоманди

Формуютьзавдання.Виробляютьпландій. Вибираютьіобґрунтовуютьсвої критеріїіпоказникиуспіхупроектноїдіяльності.

Пропонуєідеї, висловлюєприпущення.
Спостерігаєзадіяльністюучнів

33

Дослідження

Збірта уточненняінформації, вирішення проміжнихзавдань. Обговоренняальтернативметодом«мозкового штурму». Вибіроптимальноговаріанта. Основніінструменти: інтерв'ю, опитування, спостереження, експериментиіт.п.

Виконуютьдослідження, вирішуючипроміжнізавдання.

Спостерігає,радить, побічнокеруєдіяльністюучнів

44

Формулювання результатів або висновків

Аналіз інформації. Формулювання висновків

Виконуютьдослідженняі працюютьнадпроектом, аналізуючиінформацію.Оформляютьпроект.

Консультує учнів

55

 

Захист проекту

Підготовка доповіді: обґрунтування процесу проектування, представлення отриманих результатів.
Можливі форми звіту: усний звіт, усний звіт з демонстрацією матеріалів, письмовий звіт.

Беруть участьу колективномусамоаналізіпроектуі самооцінцідіяльності

Слухає, задаєдоцільніпитаннявролірядовогоучасника.Принеобхідностінаправляє (спрямовує)процесаналізу

66

Оцінкарезультатівіпроцесупроектноїдіяльності

Аналізвиконанняпроекту, досягнутихрезультатів(успіхів іневдач) та їх причин

Беруть участьвоцінцішляхомколективногообговорення ісамооцінокдіяльності.

Оцінює зусилляучнів, їхкреативність, якість використанихджерел, визначаєякістьзвіту та можливість продовження

 

 

Додаток 4

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИКИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

  1. Метод“мозковий штурм”.“Мозковийштурм”- цеметодпродукуванняідейірішеньприроботівгрупі.Дляпроведеннямозковогоштурмуколективділитьсянадвігрупи: генератори тааналітикиідей.Генераториідейповинні протягомкороткогочасузапропонуватиякомогабільше варіантіввирішенняобговорюваноїпроблеми, прицьому
  2. , не можнаповторюватися;

•чим більшесписокідей, тимкраще;

•підходитидо вирішенняпроблеми зрізнихсторін.

  • , отримують відпершоїгруписпискиваріантіві недодаючинічогонового, розглядаютькожну пропозицію, вибираючи найбільшрозумнеівідповідне.Коженаналітикмаєтриголосиівіддаєїхзанайкращі, на їх думку, триідеї.Оцінка можебути проведенатаким чином:першаідеяотрималатриголоси, друга -два, третя -один.Ідея, що набраланайбільшбільшу кількістьголосів, і є -рішення.
  •  

•включеннявроботу всіхчленівгрупи;

• визначеннярівнязнаньта основнихінтересівучасників;

•активізаціятворчогопотенціалу учасників.

Наприклад, тема “Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні на початку ХХ століття” (10 кл  історія України). Класу поставлено проблемне запитання: Які чинники, на вашу думку, впливали на процес формування української нації? Група генераторів ідей протягом 3 хвилин, розділившись по парам, на окремих аркушах записували позитивні чинники процесу, та  негативні. Аналітики з поміж усієї кількості тез обрали ті, які дійсно відображають вплив (і позитивний, і негативний) на  означений процес. Учитель контролює та коригує процес. Можна порівнятитези здобутки учнів та тези, які приготував учитель. Результат спільної дії записується в зошит. Здобуті в активному пошуці знання запам’ятовуються краще.

 

  1. Метод“Інтелектуальна(ментальна) карта

Головний принцип: у центрі - ключова ідея (або вже визначена тема проекту), від неївідходять гілки-асоціації, кожна з якихдеталізується, народжуєнові асоціаціїі т.д.Своюкартку учніможуть супроводжуватиграфічнимиі текстовими файлами, таблицями, відеофайлами.Такимчином, з’являєтьсядоситьоб'ємний, але ціліснийпродукт(план,завдання, мета длятворчої роботи).

Релігія, яка?

Наприклад, тема Центральна та Східна Європа у епоху Середньовіччя”. Клас ділиться на групи, кожна група отримує завдання дослідити історію однієї країни (Польща, Чехія). Мотивуючи дітей, розповідаю легенду про Чеха, Лєха і Руса. Учні отримують ватман, у центрі якого пишуть назву країни, яку досліджуватимуть. Схематично, їх ментальна карта виглядала так:

Коли, за яких обставин слов’янські племена з’явились на цій території

 

Коли стали християнами

 

ПОЛЬЩА

 

 

 

 

 

Коли і за яких умов утворилась  держава

Королі , династії

 

Які основні події в житті держави

 

Коли країна досягла розквіту

 

Як на це вплинуло християнство

 

Міста, ремесло

 

Стосунки з іншими державами

 

села

 

Стосунки з Київською Руссю і з Гал-Вол. державою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проект “Польща (Чехія) у Середньовіччі готували вдома і презентували на наступному уроці.

 

  1. Метод“Дерево рішень. Клас ділиться на 3 або 4 групи з однаковою кількістю учнів. Кожна група обговорює питання й робить записи на своєму «дереві» (аркуш ватману), потім групи міняються місцями і дописують  на деревах сусідів свої ідеї.

Наприклад,  тема: “Близькосхідна проблема та шляхи її вирішення” (11 кл.Всесітня історія).1. Історичні корені проблеми (ретроспектива від біблійних часів до Османської імперії, чотири хвилі репатріації євреїв –алії (1882-1903, 1904-1914, 1919 -1923, 1924-1929 рр.); ідеологічне обгрунтування ідеї створення держави євреїв (Т.Герцель, Л.Пінскер,А.Бальфур); Палестина – підмандатна територія Британії; геноцид євреїв (голокост). 2. Створення держави Ізраїль (закладено протиріччя); роль СРСР. 3.Перша арабо-ізраїльська війна (травень-червень 1948); Суецька криза (1956-1957рр); Шестиденна війна (червеь 1957); Війна на виснаження (1968-1970); війна Судного дня (жовтень 1973). 4. Агресія Ізраїля проти Лівану, Кемп-Девідські угоди (1978);Агресія проти Лівану (1982-1983); наслідки (Консолідація шиїтських угрупувань на півдні Лівану; створення організації Хезбола, взяття Бейрута; встановлення “Законного уряду”Са`ад Хаддада на півдні Ізраїля;окупація Південного Лівану аж до Літані; початок конфлікту в Південному Лівані (1982 – 2000). 5. Перша палестинська інтифада (1987-1983); інтифада Аль-Акси (2000-2004); план “Дорожня карта. 6. Операція Литий синець (2008-2009); погіршення ситуації на сучасному етапі.

Створивши подібне дерево рішень, унаочнюється одна з головних проблем сучасності, краще запам’ятовується матеріал.

  1. “Ажурна пилка”

Цей метод вчить учнів працювати "у команді" для опрацювання значної кількості інформації за короткий проміжок часу. Позитивним ефектом "ажурної пилки" є заохочення учасників до взаємодопомоги, конструктивного співробітництва та толерантності. Основний принцип цього методу "вчимося - навчаючи".Під час роботи з використанням методу "ажурна пилка" учні повинні бути готовими працювати в різних групах. Спочатку усі працюють у так званій "домашній" групі.Потім в іншій групі вони будуть виступати в ролі "експертів" з питання, над яким працювали в "домашній групі" та отримувати інформацію від представників інших груп. В останній частині заняття учні знову повертаються в свою "домашню" групу, для того щоб поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп, та обговорити її.

Функції "домашніх" груп:

1. Кожна група отримує завдання, вивчає та обговорює його.

2. Бажано обрати в групі лідера - тайм-кіпера (той, хто стежить за часом), та особу, яка ставить запитання. Слід переконатися що кожний (кожна) розуміє зміст матеріалу, який обговорюється.

Функції "експертних" групи:

1. Після того як учні об’єдналися у нові групи, учасники "домашніх" груп стають експертами з тієї теми, що вивчалася в "домашній" групі.

2. По черзі кожен учасник має: за визначений викладачем час якісно і в повному обсязі донести отриману раніше інформацію до членів інших груп та сприйняти нову інформацію від представників інших груп.

3. Потім учні знову повертаються "додому", де мають поділитися інформацією з членами своєї "домашньої" групи про нову інформацію, яку отримали від представників інших груп.

На заключному етапі заняття формуються спільні висновки та пропозиції.

Таким чином, за допомогою методу "Ажурна пилка" за короткий проміжок часу можна отримати велику кількість інформації, однак цей метод вимагає дуже чіткої організації і розподілу функцій між учнями. Якщо ці правила не виконуються, то ефективність методу різко знижується.

Наприклад,  тема Становлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Утворення системи світового соціалізму. Кризові явища 60 – 70-х рр. ХХ ст.”Надзвичайно великий об’єм матеріалу по кожній країні вивчається у домашніх групах, обираючи найважливіші події в житті кожної з країн, занотовують. Представники кожної такої групи по черзі стають експертами в інших “домашніх” групах, і т.д.

 

  1. “Кластер” - педагогічний метод, який розвиває варіантність мислення, здатність встановлювати всебічні зв'язки і відносини досліджуваної теми (поняття, явище, подія).У центрі класної дошки або великого аркуша паперу записуємо ключове слово – головне слово теми.    Далі пропонуємо дітямозвучувати слова або словосполучення , які, на їх погляд, пов'язані з даною темою.У міру надходження ідей записуємо їх на дошці (аркуші паперу) .  Потім спільно встановлюємо підходящі зв'язки між поняттями та ідеями.

 

  1. “Метод P.R.E.S - ДППУ” (думка, причина, пояснення, узагальнення )
    Метод PRES ( ДППУ) найкраще підходить для молодших підлітків, які ще недостатньо добре вміють формулювати власну думку. Метод використовується при проведенні обговорення спірних питань, вправ , в яких потрібно зайняти певну позицію , а також при проведенні  уроків , пов'язаних з громадськими проблемами.Цей метод надає учням під час уроків простий формат , в якому необхідно виробити аргументи або думки . Він допомагає їм прояснити свої думки , а також сформулювати і представити свою думку в чіткій і стислій формі.

Порядок виконання:
1 . Повісьте або роздайте матеріал

Гімназійні новини

Переможниця у ІV міському конкурсі читців-декламаторів

"Слово нації" у номінації "Читці"

Кваченко Злата

   ... Читати далі »

Переглядів: 424 | Дата: 17.09.2020

11 вересня до Дня фізичної культури і спорту у гімназії відбувся традиційний День здоров'я.

Гімназисти, педагоги, батьки вирушили у подорож туристичними стежками Хмельниччини, взяли участь у цікавих та веселих квестах та вікторинах.

... Читати далі »

Переглядів: 437 | Дата: 17.09.2020

4 вересня у гімназії відбувся традиційний УРОК МРІЙ. 

Мрії - це невід"ємна частина гімназійного життя.

У цей день разом із гімназистами також мріяли і педагоги, адже доведено - мрії обов"язково збуваються!

... Читати далі »

Переглядів: 448 | Дата: 17.09.2020

Гімназія щиро радіє - наша дружна гімназійна родина поповнилась непосидючими та веселими гімназистами-першоклашками.

   ... Читати далі »

Переглядів: 440 | Дата: 17.09.2020

Новий навчальний рік не за горами. БФ "Карітас " оголосив про старт благодійної акції "Шкільний портфелик". До акції охоче долучились учні гімназії, зібравши канцелярське приладдя та портфелики для сімей, які опинились у складних життєвих обставинах.

  ... Читати далі »

Переглядів: 401 | Дата: 17.09.2020

Переглядів: 431 | Дата: 17.09.2020

Учень 4(8)-А класу Шостацький Богдан - переможець
міського конкурсу «Книгоманія -2020»!

https://www.youtube.com/watch?v=TeaRVlRWYFM&feature=youtu.be

 

 

 

Переглядів: 455 | Дата: 24.06.2020


30 червня 2020 року о 18.00 годині

відбудеться онлайн-звіт директора про роботу закладу

за 2019-2020 навчальний рік

та перспективи  ... Читати далі »

Переглядів: 656 | Дата: 01.06.2020

1 2 3 ... 61 62 »
© 2024 Хмельницька гімназія №1