Меню сайту
Календар
«  Липень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

 

Людмила Мазуренко,  учитель-методист          

                                                  Хмельницької гімназії № 1 імені Володимира Красицького

УСЛАВЛЕНІ МИТЦІ АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Урок у 8 класі          

Мета: розкрити особливості декламаційної і пісенної лірики давньогрецьких поетів Тіртея і Архілоха, Анакреонта і  Сапфо; формувати вміння виразно читати поетичні твори, навички аналізу поетичного тексту; розвивати творчу уяву, логічне мислення; виховувати інтерес до античної літератури.

Тип уроку: учитель – учень.

                                                                                                          Краса – релігія мудреців.

                                                                                                                   Давньогрецька мудрість

Перебіг уроку

            Клас розділено на 4 творчі групи, з яких 1 і 2 виконують випереджальне завдання за творчістю Тіртея та Архілоха, 3 і 4 – Сапфо та Анакреонта.

І. Мотивація навчальної діяльності.

Робота з епіграфом.

  • Як, на вашу думку, слід розуміти слова давньогрецької мудрості?
  • Чому греки так обожнювали красу?

Міф про Аполлона і ліру.

            Колись Гермес, ледве народившись, викрав у Аполлона корів. Після втручання Зевса, Гермес повів бога в Пілос, захопивши по дорозі зроблену ним зі щита черепахи ліру. Поки Аполлон виганяв своїх корів з печери, Гермес сів коло неї на камені й заграв на лірі. Чудові звуки сповнили долину і піщаний берег моря. Здивований Аполлон захоплено слухав гру Гермеса. Він віддав юному богу корів, а взамін попросив ліру, так полонила вона його своїми звуками. Саме від слова «ліра» і походить термін «лірика».

Бліц-опитування.

(за матеріалом статті підручника (С. 74).

  • Що означає слово лірикос?
  • З яких джерел бере початок лірика?
  • Що александрійці називали епосом, а що лірикою?
  • За яким принципом античні філософи розрізняли лірику декламаційну та пісенну(мелос)?
  • Які життєві зміни зумовили появу давньогрецької лірики?
  • Які є види декламаційної і мелічної лірики?
  • Назвіть представників декламаційної і мелічної лірики.
  • Особливістю давньогрецького епосу було ідеалізоване зображення світу. Чи характерно це для давньогрецької лірики?
  • Y. Підготовка до сприйняття творів.
  •  
  • Літературознавчий коментар.

            Найдавніший період у розвитку грецької літератури – це період героїчного епосу, представником якого є Гомер. Епос зображує героїчні події історії, яскраві характери.

             У 7-6 ст. до н.е. наступив інший період – час ліричної поезії. У Греції той час позначився революційними рухами, наслідками яких було виникнення тиранії.

  • Чи було це прогресивним явищем в історії країни?

            Так, оскільки найчастіше вони ставали своєрідним проявом демократичних диктатур. Слід пам'ятати, що з'явився могутній енергійний соціальний прошарок ремісників-промисловців і торговців, що почав створювати нові традиції. Змінився сам устрій життя, звичаї поступилися місцем праву. У суспільстві зростали значно складніші взаємини, що вимагали сталості, надійності  і визначеності нових форм життя, тобто виникає необхідність у закріпленні нових суспільних відносин у формі законів.

            Усі ці зміни викликали появу нових видів літератури. Для Греції характерним було те, що певна історична епоха породжувала в ній якийсь один вид поезії. У попередні часи домінував епос. Раніше за нього з'явилася народна поезія – пісні, що значно більше, ніж епос, були зв'язані з життям родового суспільства і врешті стали міцною основою для появи лірики. Але довгий час вони все ж відсувались на другий план, найголовнішим видом поетичної творчості – тим самим епосом.

            Лише у 7-6 ст. становище змінюється. Значно слабші послідовники Гомера і Гесіода не могли своїми творами захопити розум і серця своїх співвітчизників, адже їхні твори розповідали про подвиги героїв, діяння про далеких богів. А напружена дійсність із її соціально-політичними змінами ставали для людей значно важливішими. Починається занепад епічної творчості. До того ж гостра боротьба, що розгорталася в усіх полісах, вимагала нових форм ідейного впливу на маси демосу. До них зверталися народні вожді, так звані демагоги,  а також і тирани, щоб привернути їх до себе. Оскільки на той час прози ще не було, саме поезія стає постійним засобом звернення як законодавців, так і військових начальників, і філософів, тому закони набувають форми дидактичних віршів, військово-патріотичні заклики – похідних і бойових пісень (ембатерій). 

            Отже, життя владно вимагало появи нових поетичних форм. Усі вони ввійшли в  широке поняття «лірика».

            У цей період у Греції творило багато поетів, але найбільш видатними було, з точки зору еллінських учених, тільки десять, зокрема і Тіртей, і Архілох, і Анакреонт, і Сапфо.

ІІ. Оголошення теми уроку.

ІІІ. Мету уроку визначають учні.

І група «Тіртей як елегійний лірик».

            Тіртей творив у епоху, коли Спарта вела затяжну Мессенську війну, в якій він брав участь. Тіртей постає як автор талановитих елегій, що сприяли перемозі спартанського війська над ворогом. Перед тим, як іти в бій, він написав для спартанських вояків глибоко патріотичну елегію, яку вони заспівали, вирушивши у вирішальну битву. Ця пісня так запалила їхні серця, що вони в єдиному нестримному пориві вмить зламали опір супротивника.

            Ми вже згадували, як в пору фольклорної творчості греки цінували красне слово, розуміли його чарівну і незбагненну силу. Поезія Тіртея ще раз підтверджує цю думку. Поетичне слово Тіртея стає справжньою, могутньою зброєю. Невипадково пізніше в Греції з'являється красномовство.

            У маршових піснях, ембатеріях, поет створює образ ідеального воїна, який вважає за вище щастя вмерти в бою за Вітчизну.

Виразне читання

Добре вмирати тому…

Мікрофон.

  • До кого звертається автор і чого він навчає? (до молодих воїнів, навчає їх «духом могутнім і мужнім груди свої загартувати»).
  • Що засуджує Тіртей? (зачитати текст від слів «Гірше ж нема нічого…»)
  • Який ідеал воїна на думку автора? (гідним буде той, хто служить вірно Вітчизні)
  • Яка головна думка цієї маршової пісні?
  • Яка композиція твору? Доведіть, що вона підсилює виховне значення вірша.

Паспорт поезії Тіртея.

Провідна тематика

Уславлення  відважних воїнів, що захищають відважно батьківщину, не шкодуючи свого життя.

Ідея

Головне для воїна – стати на захист батьківщини, боронити її відважно. Батьківщина понад усе!

Жанр

Елегія

Персонажі

Воїни-спартанці, захисники Вітчизни

Розмір вірша

Двовірш, гекзаметр чергується з пентаметром (п'ятистопником). Пентаметр складався з повторення першої частини гекзаметра до цезури.

Композиція

Композиція характерна: визначена на початку тема знаходила свій подальший розвиток, а закінчувалася закликом бути готовим до самопожертви у боротьбі за Вітчизну.

Художні засоби

Епітети: рідна країна, хоробрих бійців, родючі ниви, дітки дрібні, жінка смутна, лихо та злидні тяжкі, сором несвітський; метафори: лихо та злидні гнатимуть скрізь втікача, горе й зневага за ним підуть усюди слідом, духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте.

Слово вчителя.

            Отже, Тіртей прославляє мужність і вірність спартанського вояка високому обов'язку, закликає боронити Батьківщину, але гіркота і осудження звучить, коли він говорить про тих, хто осоромив себе в бою, втік і тим самим прирік себе і свою родину на смерть. Ідея переваги чесної смерті воїна у бою над безслав'ям боягуза стає головною у ряді елегій Тіртея. Митець неодноразово повторює думку про необхідність юним воякам виховувати в собі не лише сміливість, але й навіть презирство до смерті.

О юнаки, у рядках тримайтесь разом серед бою,

Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.

Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,

Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.

            У сучасному літературознавстві ямбом називають двоскладову стопу з наголосом на другому складі. У давньогрецькій ліриці ямбічна лірика була одним із найпростіших ліричних жанрів, що з'явилася майже водночас із елегійною. Джерелами ямбічної лірики слід шукати в народних релігійних піснях, присвячених богині Деметрі. У «Гімні до Деметри» згадується ім'я служниці царя Келея Ямби, яка розвеселила невтішну й сумуючу жінку, не знаючи, що це богиня:

Так без усмішки сиділа, їства і питва не торкнувшись,

Смутком мучима тяжким за дочкою із поясом низьким.

Жвавим тоді жартуванням й дотепами гострими стала

Ямба багато розумна богиню пречисту смішити:

Тож посміхнулась вона, засміялася й стала весела.

Так відтоді і лишилась їй любою в таїнствах Ямба.

                          Переклад Н.Пащенко

            Жартівливо-веселі, часом не дуже скромного характеру ямбічні пісні стали обов'язковою складовою частиною Елевсінських свят на честь богині Деметри. Вони виконувалися після закінчення закритої частини свят (так званих «Елевсінських містерій»), коли починалися загальнонародні торжества. Ім'ям міфологічної дівчини були названі ліричні пісні, своїм змістом схожі із піснями Ямби, і розмір, який найкраще відповідав темпові розмовної мови, якою були складені вірші.

            Ямбічна стопа складалася з короткого й довгого складів (за метричною системою ненаголошеного і наголошеного. Якщо ж, навпаки, перший склад був наголошений, другий ненаголошений, то така стопа називалася хореїчною (або трохеїчною).

            Найпоширенішим був шестистопний ямбічний (або хореїчний) вірш. Оскільки двоскладова ямбічна (або хореїчна) стопа була надто малою, вона об'єднувалася з наступною стопою, виникала пара ямбічних (або хореїчних) стоп – диподій, а сам вірш тоді називався ямбічним (або хореїчним) триметром. Особливістю цих віршів була можливість зміни в непарних складах ямба (або парних хорея) на спондей.

ІІ група.

Повідомлення учнів про філософське ставлення Архілоха до життя.

Інтимна лірика Архілоха.

Близько двадцяти фрагментів дійшло до нас інтимної лірики Архілоха, у яких ніжність і раптове озлоблення зійшлися поруч. Особливо боляче він переживав своє невдале кохання до дівчини Необули, дочки знатного просця Лікамба. З надзвичайною щирістю і цнотливістю передає він вроду нареченої, мріє про те, щоб торкнутися до Необули, розповідає про любовні муки, що охоплюють його. Проте після повернення з чергового походу він з якихось причин одержав відмову Лікамба. Відразу ж тон віршів Архілоха докорінно змінюється. З'являються уїдливо-разючі ямби, у яких вія розвінчує колишню кохану: і шкіра в неї вся вкривається зморшками, і вже «злая старість борозни проводить», а порівнює він дівчину з похітливою вороною, яка «від пристрасті тріпоче». Розгніваний поет навіть загрожує:

У цій справі я мастак:

Злом відплачувати жахливим тим, хто зло мені завдасть.

                                                         Переклад Н.Пащенко

            З гнівними ямбами поет обрушується і на Лікамба, обвинувачує його в тому, що той порушив велику присягу, «забув і сіль, і трапезу». Знущаючись з старого, він уїдливо питає, хто позбавив його розуму, адже тепер у місті він став посміховищем. Пізніша легенда розповідає, що знеславлена дошкульними ямбами Необула та її батько ніби від сорому покінчили з собою. Проте то лише легенда, її правдивість не була підтверджена.

            Мабуть, ще до цього поет одним із перших у грецькій літературі висуває ідею золотої середини, яка надзвичайно чітко пізніше буде сформульована римським поетом Горацієм. У чудовому хореїчному тетраметрі він так формулює свої думки:

Серце, серце! Біди люті звідусіль тебе смутять –

Ти ж відважно захищайся, з ворогами поборись.

Хай на тебе скрізь чатує ворожнеча – завжди будь

Непохитне. Переможеш – не хвались відкрито цим,

Переможене – удома в самотині стримуй плач,

Радість є – радій не надто, є нещастя – не сумуй

Понад міру. Вмій пізнати зміни в людському житті.

                                                                       Переклад Г.Кочура

Поміркуємо.

  • Кого звеличує Архілох? (звеличує людину, яка в скрутній ситуації має бути стійкою і відважною)
  • Що пропонує він людині? (поет пропонує «золоту середину». Це найкращий вихід із будь-якого становища, тобто в усьому необхідна поміркованість і стриманість, як у радості, так і в горі)
  • Який, на вашу думку, прийом використовує автор у побудові свого вірша? (прийом протиставлення – антитеза).
  • Чому, на вашу думку, автор у своєму житті не дотримувався цих настанов? (хоч поет і проповідує помірність і стриманість у горі і в щасті, але його особисті неприємності викликають шалене озлоблення , якого він не може стримати, тому що він людина холеричного складу, дуже емоційна)

            Дійсно, Архілох надзвичайно емоційно реагує на всі почуття. Є уривки, у яких поет звеличує дружбу. Один із них присвячений пам'яті зятя, який загинув у морі. Архілох дуже його любив, високо цінував і тому з щирістю і ніжністю оплакує його і навіть зізнається, що після його смерті «ні ямби, ні втіхи на розум не йдуть». Проте поет знаходить засіб від горя, посланий самими богами – «стійкість незламну». У всіх своїх нещастях, коли доводиться і «руку простягти», поет незмінно покладає надії на всевидящих богів. Всемогутні, вони можуть підвести людину з чорної землі і поставити на ноги, і кинути напризволяще. Він радить ніколи не дивуватися діям Зевса і богів. Бо для смертних вони незбагненні. Боги – вершителі долі людей:

О Зевсе, батьку мій! Царюєш в небесах,

Ти свідок справ усіх людських –

І злих, і правих. То ж тобі не все одно,

По правді звір живе чи ні.

                                 Переклад Н.Пащенко

            Під час перебування в Греції Архілох відвідав Олімпію, де написав гімн на честь Геракла, легендарного засновника Олімпійських ігор. Цей гімн з популярним приспівом «тенелла»пізніше протягом багатьох століть виконувався на цих іграх.

Евристична бесіда.

- Якому почуттю поет співає гімн? (звеличує дружбу)

- Який засіб від горя він знаходить? («стійкість незламну»)

- Кого митець вважав вершителями долі людини? (всевидящих богів)

- Чому ім'я Архілоха пов'язують з Олімпійськими іграми? (протягом багатьох століть виконувався на Олімпійських іграх його гімн)

 

Слово вчителя.

            Отже, творчість Архілоха була надзвичайно багатою за змістом і формою. Він створив чудову за багатством і чистотою поетичних засобів лірику, сповнену найтонших відтінків. Ним були написані не тільки ямби та елегії, але й епіграми, гімни, пов'язані з сучасністю байки («Мавпи», «Лисиця і Орел»).

            Виразність його стриманої, невимушеної і витонченої мови, ліричних образів зробили його чи не найвидатнішим поетом античності.

ІІІ група «Гімн красі, радощам життя і коханню в поезії Сапфо».

            Поринемо в історію монодичного мелосу. Наступним кроком у розвитку елліністичної поезії була мелічна, тобто власне лірика. Платон, філософ-мислитель кінця 5 – першої половини 4 ст. до н.е дав досить точне визначення мелосу: «мелос складається з трьох частин: слова, гармонії та ритму», тобто поєднує в собі слово, музику, танок. Поет не лише писав ліричний вірш. Але і музику до нього і складав відповідний танець. Елліни розрізняли види мелічної лірики відповідно до музичних мотивів, що відтісняли на другий план поетичне слово. Без музики мелічний твір уявити було не можливо. Один із дослідників лірики з цього приводу писав, що мелос, відірваний від музики, втрачав кращу свою частину, свою душу, і слава його пісень загинула для наступних поколінь разом із плавною гармонією, під звуки якої вони колись народилися.

            У порівнянні з елегією і ямбом літературна мелічна лірика розробила значно меншу кількість тем. Зростання свідомості окремої особистості збільшує зацікавлення власними почуттями. Мелос стає засобом для виявлення суб'єктивних почуттів, по суті поет сам стає носієм тих емоцій, які його все більше цікавлять. Тому у більшості мелічних поетів на другий план відступають соціально-політичні й громадянські проблеми і переважають питання, пов'язані з індивідуальними, інтимними почуттями. Головні теми підказані самою дійсністю. Культові, обрядові відправлення, застілля, кохання, вино і ті радощі, що їх вони дають, дружба, захоплення мистецтвом і поезією породжують велику кількість ліричних творів. Усі вони переломлюють через призму особистих та інтимних переживань і настроїв поета.

            Місцем виникнення монодичного мелосу стала острівна Греція, зокрема острів Лесбос, потім міста Малазійського узбережжя. В культурному відношенні вони знаходилися на вищому рівні, ніж міста материкової Греції. Чільне місце серед них займав Лесбос з центральним містом Мітілени, він вважався серед еллінів одним з п'яти «блаженних» островів. Рідкісний клімат, екзотична рослинність, розвинена торгівля, близькість до східної культури, досить легке життя, веселі розваги, пошана до жінок, які відчували себе вільнішими, ніж в інших полісах Греції (особливо в Афінах), і були повноправними членами суспільства – усі ці фактори сприяли створенню на Лесбосі своєрідного культу краси і насолод, а з ним – і витонченої лірики.

            Можливо, саме тому Лесбос з давніх часів уславився своїми піснями й музикантами. Існувала навіть легенда, що буря колись принесла саме до його берегів ліру і голову легендарного чудо-пісняра Орфея, вбитого фрігійськими вакханками за відмову взяти участь у їхній оргії. Лесбос, таким чином, немов би сприйняв пісенну спадщину Орфея і породив двох найуславленіших представників ліричної поезії – Алкея і Сапфо.

Мелодекламація.

            Заздалегідь підготовлені учні читають вірші «Жереб мені випав такий…» Сапфо і «Люблю. І наче не люблю» Анакреонта.

Музичний супровід «Осінній сум» Леграна.

Дослідницьке завдання.

- Яка головна тема віршів? (кохання)

- Чи можна стверджувати, що їх створив один і той же автор?

Висновок: вірші написали різні автори, які по-різному говорять про кохання? Для Сапфо кохання і життя – це щирість, пристрасть, шал, а для Анакреонта – гра, розвага, задоволення.

Розповідь про життєвий шлях Сапфо.

            На місцевому наріччі Сапфо називали Псапфою. Сучасниця Алкея, вона стала першою у світі геніальною поетесою. Народилася Сапфо у сім'ї мітіленського аристократа Скомона на острові Лесбосі. Вийшла заміж за вельможу Керколая, від якого народила дочку Клеїду, яку дуже любила і присвятила їй ряд віршів. На початку 6 ст. Сапфо змушена була залишити острів і певний час прожила на острові Сицилія. Причина еміграції полягала. Очевидно. У поразці аристократів у боротьбі з народною партією і подальшому їхньому вигнанні. Сама поетеса була далекою від усяких політичних чвар. Усе її життя – це данина культові кохання і краси, легенда розповідає про її  нещасне кохання до красеня-човняра Фаона. Через яке вона ніби кинулася з Девкадської скелі в море. Але ця легенда – плід вигадки пізніших комедійних поетів.

            Після повернення на Лесбос Сапфо заснувала школу дівчат, де вчила їх співів музики і поетичного мистецтва і яку називали школою «служительок Муз». Вона користувалася великою славою, до неї приїздили дівчата з багатьох міст Еллади. Найголовнішою темою творчості поетеси стає кохання. Кохання в усіх його проявах – спокійне і бурхливе, ніжне й пристрасне.

Ліричні творіння Сапфо.

                                                                       Читання поезій Сапфо

 

Ідейно-художній аналіз «До богів подібний».

            Музичний супровід «Осінній сум» Леграна.

- Який настрій створює поезія? (відчувається і сум, і піднесеність)

- Які ключові слова передають почуття ліричної героїні вірша? («твій принадливий усміх», пробігає пломінь по тіло, ніжне «бриніння» голосу)

- Як передає музика настрій вірша?

            У своїй більшості ліричні творіння Сапфо відмічені сяючою радістю, оптимізмом, пристрасним бажанням злитися з природою, яку поетеса безмірно любить і розуміє. Вона розмовляє з джерельцем, що «посилає крізь гілля яблунь своє дзюрчання ніжне», милується «льотом голубків», трояндами, своїми улюбленими квітами, що схилилися над печерою німф і з пелюстків яких «стікає томливо дрімота», дихає ароматом запашних трав, медунки та аніса, найпростіших польових квіток.  Всі вони викликають бурхливі переживання. Ці невеличкі й барвисті замальовки відповідають настрою автора, створюють фон, на якому розвивається почуття.

            Любовні переживання поетеси мають різні відтінки. Розлука з улюбленою подругою, муки ревнощів, смуток у зв'язку з тяжкою втратою, самостійність виливаються у пристрасні й щирі рядки. У «Гімні  до Афродіти» Сапфо просить богиню прийти до неї і, як колись, урятувати «серце від нової туги», вона свято вірить у її могутню силу та незмінну підтримку. Деякі вірші свідчать, що кохання поетеси було мінливим, відчувала його вона неодноразово:

Ерос мене знов мучить виснажливий,

Гіркотно-сладісний непереможний змій.

            Кохання Сапфо водночас несе у собі і радість, і сердечні муки, невгамовне бажання кохати й чітке розуміння, що жадане почуття обов'язково принесе новий біль і страждання. Лірика Сапфо має тверду основу – народну любовну пісню, що широко була розповсюджена на Лесбосі і в якій чудові картини природи поєднувалися із смутком і скорботою. У деяких піснях поетеса зізнається, що вона відчуває «томління смерті темне», часом розповідає про похмуре царство Персефони, оплакує подругу.

- Чи розкриває поетеса світ ліричної героїні? (усі свої почуття розкриває з надзвичайною щирістю, переконливістю та емоційною силою)

            Ремарка. Щоправда, вона не заглиблюється в психологічний аналіз почуттів, зображуючи лише їхні зовнішні прояви. А втім, і не могла цього зробити, як і не зробили і пізніше поети, адже ця проблема – розкриття внутрішнього світу героя – так і залишилася не вирішеною грецькими поетами.

Виразне читання весільного гімну

- Чому вірші, подібні до цього, називалися гіменеями? (на честь бога молодят Гіменея).

- Як ви думаєте, де часто згадується Гіменей? (у давньогрецьких міфах).

            Весільні  гімні Сапфо називалися епіталами. Вони були особливо ніжними і чистими. Їх було дуже багато, проте дійшла до нас лише мізерна частина.  Радісні й веселі, проникнуті м'яким і доброзичливим гумором, традиційним для подібного виду народних пісень, вони сповнені щирим бажанням поетеси побачити молоде подружжя щасливим. Деякі з епіталам містять жартівливі скарги дівчат, які розлучаються назавжди із своєю подругою, гумористичні описи жениха-«велетня», який забирає дівчину, радощі й тривоги нареченої, думки про святість дівочості тощо. У рефрені, як правило, згадувалося ім'я бога молодят Гіменея, тому ці гімни ще називалися гіменеями.

Це цікаво знати.

            В одній епіталамі наречена порівнюється з яблуком, яке потрібно зірвати вчасно, лише коли воно стане стиглим:

Яблуко спіле смачне там на гілці собі червоніє

Ген, аж на самім вершечку – забув садівник обірвати.

            Один із найбільших уривків, що зберігся, присвячений весілля Гектора і Андромахи, і хоча Сапфо розповідає про міфологічну подію, але наче переносить її в реальний світ. З радістю і насолодою перераховує вона ті гарні речі й коштовності, які оточують молодих чи надягнені на них.

            Епіталами виконувалися і одним співцем (соло), і хором.

            Серед уривків зберігалась й іронічна відповідь поетеси на нерішуче звернення Алкея:

Коли б твій намір чистий і добрий був,

Тоді б і слово легко злетіло з уст,

         І вниз очей не опускав би,

                     Сміло сказав би, чого бажаєш.

                                 Переклад А. Содомори

            Отже, творчість Сапфо визначала цілий напрям в ліричній поезії, збагатила її постійними переспівами з народних пісень, новими віршованими розмірами, зокрема їй належить складний за ритмікою чотиривірш – «сапфічна строфа». В античності її лірика користувалася величезною популярністю і любов'ю. а Платон, підкорений чарівністю її поетичного слова, залишив навіть сповнений захоплення елегійний двовірш:

Дев'ять на світі є Муз, як засвідчують люди; не вірте,

бо вже й десята прийшла – Лесбосу донька Сапфо.

                                             Переклад Н.Пащенко

  • Y. група «Скарбниця ліричної спадщини Анакреонта»

Життєві дороги Анакреонта.

            Уродженець міста Теоса (Мала Азія), Анакреонт багато разів міняв місце проживання. Після завоювання персами Теоси переїхав до міста Абдери (у Фракії), довгий час жив при дворі самоського тирана Полікрата, який зробив свій палац центром науки і мистецтва. Саме тут розквітнув поетичний талант Анакреонта, він став співцем розваг і безжурного життя полікратівського вищого світу. Після трагічної смерті тирана на запрошення афінського правителя Гіппарха прибув до Афін, став його другом і навіть після його вбивства у 514р. до н.е. ще прожив довгі роки в місті. Вже в старості з якихось причин поет залишив гостинні Афіни і опинився при дворі аристократів Алевадів (Фессалія) і врешті повернувся в рідне місто, де, мабуть, і помер.

            Життя Анакреонта було безхмарним і безбідним. Взагалі поети в Елладі користувалися величезною любов'ю і пошаною, кожне місто вважало за честь запросити якогось видатного співця до себе, оточувало його піклуванням і благами. Саме так пройшло і життя Анакреонта – у щоденних розвагах, пишних бенкетах, численних любовних пригодах. До всякої політичної боротьби він був байдужий, мало його хвилювали і соціальні події, тому політичних ворогів у нього не було та й бути не могло, його ніхто не переслідував. Не захоплювала його і військова доблесть і слава, він навіть іронічно зауважує:

А той, хто битись хоче,

Нехай собі воює!

         Переклад Н.Пащенко

            Головними темами переважної більшості ліричних творів стають кохання, Музи, вино.

Виразне читання.

«Золотоволосий Ерот…», «Принеси води, юначе»

Поміркуйте.

- Що спільного і відмінного в образах ліричних героїв цих поезій?

- Які яскраві образи народжуються в поезіях Анакреонта?

            Анакреонта завжди зваблювала молодість і жіноча врода. Оспівуючи їх, поет знаходить точні й барвисті слова і сміливі образи. Особливо популярними завдяки вільному перекладові О.Пушкіна став вірш Анакреонта, де поет порівнює юну непокірну дівчину з дикою кобилицею, яку він, незважаючи на сиве волосся, ще мріє підкорити

ІY. Узагальнення і систематизація.

            Крім еротичних віршів, Анакреонт писав гімни, зокрема дійшли уривки на честь Діонісія і Артеміди, а також елегії та епіграми. Його прості ліричні рядки виникають наче самі по собі. Музикальна співучість вірша, легкість змісту й форми, безпосередність почуттів сприяли величезному успіхові поета і в наступні століття. Його вірші почали наслідувати, в пізнішій поезії навіть з'явився вираз «анакреотична лірика», тобто лірика, що розробляла лише вузьке коло тем.

Усний колективний твір-ланцюжок.

Мрії, роздуми, зітхання, спогади, подаровані нам античними шедеврами Сапфо та Анакреонтом.

ІV. Підбиття підсумків.

Рефлексія.

  • Коли я слухав оповідь про…, мріяв про…
  • Прослухавши…,  я роздумував над…
  • Читаючи вірші…, я зітхав, тому що…
  • В основу  віршів покладено…

            Отже,

ІV. Домашнє завдання: підготувати усний виступ-промову на честь давньогрецької поезії «Антична лірика».

                  

Гімназійні новини

148 випускників хмельницьких шкіл отримали золоті та срібні медалі! 
Ці хлопці та дівчата - приклад працьовитості та цілеспрямованості!

Гімназисти - одинадцятикласники отримали 17 медалей. Міський голова Олександр Симчишин привітав випускників з успішним закінченням важливого етапу у житті.

... Читати далі »

Переглядів: 24 | Дата: 27.06.2019

Гімназисти зібрали 540 кг макулатури.

Дякуємо всім, хто долучився!

   

Переглядів: 19 | Дата: 21.05.2019

Молодіжний центр у Хмельницькому надає унікальні можливості! 

Вкотре учасники Ради міського учнівського самоврядування "Нова генерація міста" зібрали усю активну учнівську молодь у стінах новоствореного Молодіжного центру. Активними учасниками тренінгів, ігор та цікавих гутірок стали гімназисти: Журавель Дарина, Сокіл Анастасія, Гринякова Дарина та Дмитренко Карина.
Дякуємо організаторам за запрошення!< ... Читати далі »

Переглядів: 19 | Дата: 21.05.2019

Учні 5(9)-В класу зустрілись із координатором громадської організації «Центр UA» Черненко Олегом Анатолійовичем. Говорили про роботу сайту «Ліга волонтерів».

Переглядів: 25 | Дата: 16.05.2019

Долучіться до флешмобу!

Вдягніть у цей день вишиванку!

Переглядів: 28 | Дата: 16.05.2019

Одне з головних завдань дорослих — зробити так, щоб майбутнє дітей було безпечним. З цією метою в гімназії №1 м. Хмельницького провели День цивільного захисту, під час якого спеціалісти-вибухотехніки, пожежники та медики розповіли дітям, як діяти у екстремальних ситуаціях, щоб вберегти своє життя та життя оточуючих.

https://www.facebook.com/policia.Khmelnytskoi.oblasti/videos/6489 ... Читати далі »

Переглядів: 35 | Дата: 27.04.2019

З 1 по 30 квітня в Україні проходить благодійний збір коштів для дітей з вадами серця під гаслом “Дитяче серденько, живи!”

Мета –  придбання кардіологічного медичного обладнання для дитячих лікарень кожної області України. До акції долучились гімназисти. Волонтерами цьогоріч стали учениці 5(10)-В класу Нестерук Катер ... Читати далі »

Переглядів: 51 | Дата: 25.04.2019

Учасниця гімназійної команди «Еврика» Гринякова Дарина побувала на класному заході - відкриття осередку для активної молоді нашого міста. Молодіжний Центр - це простір, платформа для комунікації молоді з молоддю та  молоді з владою. Тут будуть відбуватися семінари, тренінги, навчання. Одним словом - формуватися лідерські якості в активної молоді.

... Читати далі »

Переглядів: 37 | Дата: 19.04.2019

1 2 3 ... 54 55 »
© 2019 Хмельницька гімназія №1