Меню сайту
Календар
Архів записів
|
Оксана ГУЦАЛЮК, вчитель української мови та літератури вищої категорії, старший учитель Хмельницької гімназії № 1 імені Володимира Красицького
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ ІЗ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ ПРИРОДА І МИ Урок у 8 класі Мета: поглибити знання учнів про однорідні члени речення; удосконалити вміння вживати розділові знаки при однорідних членах речення; сформувати вміння пояснювати розділові знаки в реченнях із однорідними членами за допомогою пунктуаційних правил; розвивати вміння правильно інтонувати речення з однорідними членами; виховувати бережливе ставлення до природних надбань нашої держави. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. Епіграф уроку: Нехай ніколи не в’яне В наших душах Світ яворів, любистків, Лелек і зозуль! М. Міщенко Перебіг уроку Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку. Актуалізація опорних знань учнів. Мозковий штурм. ♦ Дайте відповіді на запитання.
Синтаксичний практикум. ♦ Наведіть приклади речень з однорідними 1) підметами; 2) присудками; 3) означеннями; 4) додатками; 5) обставинами. Поясніть вживання чи невживання розділових знаків. Вправа з ключем . ♦ Запишіть сполучення слів, у яких не треба ставити кому ( у І колонку), де потрібно поставте кому – у ІІ колонку. І сміливі й боязкі; як батьки так і діти; охлялий чи хворий; чи сто чи двісті; добре або погано; і ми і ви; очі та вуха; не тільки свої а й чужі; і поле і ліс; один а не два; чесно й відверто; то сніг то дощ; і дивно і страшно; і сміх і гріх; мороз чи відлига; ні охоти ні бажання.
У майстерню до поета. ♦ Відновіть вірш, уставивши пропущені однорідні член речення. Поясніть вживання розділових знаків (розділові знаки пропущено). 1. В небі жайворонки……… Заливаються ………………. Грають, дзвонять цілий день. 2. І щебечуть……………………. І з весною світ………… Дзвоном радісних пісень. 3. Ось вони на землю................ Щось шепнули їй,………….. І розтали знову в імлі. Лінгвістичне лото. ♦ Установіть відповідність. Поєднайте речення й умови вживання розділових знаків так, щоб вони співпадали. Поставте розділові знаки.
Гра «Конструктор». ♦ За поданими схемами побудуйте речення. Поясніть вживання розділових знаків.
Додай блиску та об'єму. ♦ Поширте речення необхідними однорідними членами, розставте розділові знаки, поясніть їх вживання.
Пунктуаційна селекція. ♦ Знайдіть картку, на якій записано речення, що не мають пунктуаційних помилок. Картка 1.
Картка 2.
Картка 3.
Картка 4.
Картка 5.
Картка 6.
Картка 7.
Картка 8.
Картка 9.
Проблемна ситуація. ♦ Поясніть, чому в наведених реченнях в одних випадках перед сполучником, що повторюється, ставиться кома, а в інших не ставиться? 1. Вечір гаптував небеса і золотом, і сріблом, і янтарем. 2. Гнів і жаль, вогонь і холод, несамовита радість і гірка туга охопили моє серце. 3. Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу наливну. 4. Скресли ріки, і крижини безладно громадились і шурхотіли у течії повноводдя. Гра «Світлофор». ♦ Підніміть зелену картку, якщо твердження правильне, червону – якщо хибне, помилкове.
Кодове завдання. ♦ Запишіть номери речень у певному порядку відповідно до виду зв’язку між однорідними членами. 1 – сполучниковий 2- безсполучниковий 3- змішаний. 1. Зима – це не тільки сніги та морози, але ще й велика радість дітям. 2. Адже тільки взимку можна покататися на ковзанах, на лижах, на санчатах. 3. А скільки дивного і неповторного несе вона у світ!4. Щось чаклунське в таємничості нічного блиску, в місячнім мареві й навколишній тиші. Творчий конкурс. ♦ Опишіть улюблену пору року, використовуючи речення з однорідними членами. Підсумок уроку. Робота з епіграфом. - Які однорідні члени речення вжито в епіграфі уроку? З якою метою? - Як ви розумієте слова М. Міщенка? Оцінювання учнів. Домашнє завдання. ♦ Підготуйте зв’язну розповідь про вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами; про вживання однорідних членів речення в різних стилях мовлення. Наталія КУНДЕЛЬСЬКА, вчитель української мови та літератури вищої категорії, вчитель-методист Хмельницької гімназії № 1 імені Володимира Красицького
РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ Використання звертань і вставних слів для передачі ставлення до адресата. Урок у 8 класі Мета: узагальнити й систематизувати основні відомості про речення зі звертаннями і вставними словами; сформувати цілісну систему знань із теми; удосконалити пунктуаційні вміння й навички; розвивати творчі вміння самостійно розв'язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати; з’ясувати роль вставних слів і звертань для передачі ставлення до адресата мовлення; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння редагування, моделювання, конструювання синтаксичних конструкцій зі звертаннями та вставними словами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати високі моральні якості. Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого. Перебіг уроку Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Актуалізація опорних знань. Клас поділено на групи: «Експерти», «Лінгвісти», «Красномовці». Узагальнення й систематизація теоретичних положень з теми. Презентація учнівських проектів «Що я знаю про звертання» і « Все про вставні слова» (Виступають представники від груп). Експрес-опитування за запитаннями (з метою формування цілісної системи знань учнів з розділу «Речення зі звертаннями і вставними словами». Формування практичних умінь і навичок. Виконання завдань і вправ на застосування правил. Вибірковий диктант. ♦ Із тексту, що прозвучить , виписати звертання і вставні слова. —Люди, чи ви чули новину? - А чи ви, панове, бува, не бачили? - Та ви, дорогі діти, казок начиталися! Такі і подібні слова, мабуть, можна було почути навіть у найвіддаленішому куточку містечка. Що ж таке, скажімо, надзвичайне мало статися, щоб про нього заговорило все місто? Одного осіннього дня на його околицях, кажуть, з’явилася Біла дівчинка… Першими, до речі, її помітили будівельники. Дівчинка йшла босою, однак, на їх думку, холодно їй не було. Незнайомка мала дивне довге русяво-сніжне волосся й світлі-світлі (це зауважив молодий будівельник) очі. Безсумнівно, ніхто будівельникам не повірив, принаймні дехто навіть потішався над ними. Проте згодом дивну дівчинку помітили діти, а діти, як відомо, не брешуть. Один хлопчик узяв її за руку і - о, дивина! - побілів. Потім, уявіть собі, побіліла ще й літня жінка, яка хотіла нагодувати дівчинку. Ця звістка, природно, сколихнула все місто. Як завжди, про це написала преса, виступив мер. Одним словом, усі заговорили про незвичайну гостю. А баба Пелагія, що першою заговорила до неї, сказала: « Не йди до них, дитино!» Теоретичний блок.
- Якою формою виражаються вставні слова? (іменник в кличному відмінку).
1.Звертанням називається…2. У реченні звертання виступає… членом речення… 3.За будовою звертання бувають… 4 Звертання зазвичай стоїть у формі…. 5.Які розділові знаки ставимо при звертанні? Синтаксичний практикум « Я журналіст». ♦ А. Уявіть, що ви журналісти і вам потрібно взяти інтерв’ю в мешканців міста з приводу появи у них Білої дівчинки. Складіть по два речення - запитання, використавши поширені й непоширені звертання. Прокоментуйте розділові знаки. Б. Запропоновані слова, словосполучення поставте у кличній формі. 1-а гр. Інтерв’ю в тих, хто першим побачив Білу дівчинку (у дітей і будівельників). Діти, дорога малеча, маленький хлопчик, будівельник, юнак, Олеся, Наталя, Андрійко. (Любі діти, дорога малечо, маленький хлопчику, будівельнику, юначе, Олесю, Наталю, Андрійку. (Твоє тіло, маленький хлопчику, побіліло. Чи не боїшся ти, маленький друже, Білої дівчинки? Це правда, що вас найбільше вразили очі Білої дівчинки, юначе?) 2-а гр. Інтерв’ю в тих, хто не бачив Білої дівчинки, а лише чув про неї. Мешканці міста, письменник, скульптор, добродій, мер, очільник міста, Євгеній Юрійович, пан Олег. (Мешканці міста, письменнику, скульпторе, добродію, мере, очільнику міста, Євгенію Юрійовичу, пане Олегу, Олеже ). (Шановний очільнику міста,пане мер, ви справді вважаєте,що поява дівчинки є Божим промислом? Чому ви так скептично оцінили заяви будівельників, добродію?) 3-а гр. Інтерв’ю в тих, хто спілкувався з Білою дівчинкою. Шановна пані, Баба Пелагія, бабуся, добродійка, мешканка, мати, старий селянин, Юлія Валеріївна. (Шановна пані, Бабо Пелагіє, бабусю, добродійко, мешканко, мати, старий селянине, Юліє Валеріївно). (Чи правда, шановна добродійко, що ви зцілилися від доторку Білої дівчинки? Бабусю Пелагіє, чому ви не хотіли, щоб Біла дівчинка йшла до людей? Чому ви назвали мешканців міста дурними?) Теоретичний блок. - Отже, зазвичай звертання виражається іменником у формі К.в. Чи може бути виражене звертання іншою формою? - У якому випадку звертання стоїть у формі називного відмінка?(у множині). - Як розрізняти однозвучні з підметами звертання? (звертання не можна замінити займенниками він, вона, воно, вони). Завдання-міркування. ♦ Прокоментуйте синтаксичну роль в реченнях виділених слів. 1. У містечку почався справжній «білий бум»: пани, панни, пані купували лише білий одяг, білі меблі, білий посуд, біле взуття.2.Одна пані навіть купувала лише білих домашніх тварин. 3. Але згодом усе змінилося, й дехто почав вимагати: «Шановні пані й панове, ми повинні заборонити побілілим людям ходити вулицями нашого міста, бо це загрожує благополуччю громади!»
Лінгвісти. Яка основна функція звертання в реченні? (привернути увагу адресата мовлення, передати ставлення до адресата мовлення). Звертаємо увагу на написання й наголошування виділених слів. Як саме досягається те чи інше ставлення до адресата? (вживання епітетів, зменшено-пестливих чи згрубілих форм слів, інтонації). - А тепер дослідимо роль вставних слів у реченні. Але перед тим – невеликий синтаксичний тренінг. – Дайте відповідь на питання одним словом (так або ні). Синтаксичний тренінг. 1.Вставними називаються слова або словосполучення, які виражають ставлення мовця до висловлюваного (ТАК). 2.Вставні слова виступають в реченні лише підметами ( НІ). 3.Вставні слова в реченні виділяються комами (ТАК). 4.Завжди виступають вставними слова: принаймні, навіть, майже, приблизно, адже (НІ). 5.Якщо слово можна вилучити з речення, не порушуючи структури, то воно є вставним (ТАК). 6.Вставні слова вносять в речення нову інформацію (НІ). Вони лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення, виражають ставлення мовця до висловлюваного. Відповідь на екрані: 1-Т, 2 – Н, 3-Т,4- Н, 5-Т, 6-Н. Лінгвістичне дослідження. ♦ Дослідіть речення, в яких розповідається про ставлення мешканців міста до побілілих людей. Знайдіть у цих реченнях вставні слова, правильно поставте розділові знаки. Вкажіть, що виражають вставні слова, яка їх роль в передачі різних смислових відтінків у мовленні. 1-а гр. Випишіть речення, які виражають почуття мовця. 2-а гр. Випишіть речення, які виражають упевненість чи невпевненість. 3-я гр. Випишіть речення, які привертають, активізують увагу співрозмовника. 1.І тут розлючений натовп, як на те, побачив побілілу молоду жінку, яка, очевидно, йшла з магазину.(почуття, впевненість) 1гр.,2гр. 2.Усі, соромно сказати, засичали на неї, засвистали і, здається, готові були накинутися .( почуття, невпевненість) 1гр.,2гр. 3. Жінка мусила тікати, але, як на зло, на бруківку розсипалися з її пакета яблука, можливо, куплені для діток.(почуття, невпевненість) 4.Одне яблуко, як навмисно, зупинилося перед ногами чоловіка з жовтими зубами, і він, уявіть собі, брутально розчавив його.(почуття, привернення уваги) 5.Побіліла жінка звернулася до натовпу: «Послухайте, я нічого злого вам не зробила, навпаки, повірте, можу вас зцілити». 6. Розлючений натовп, погодьтеся, її не чув, а, на великий жаль, продовжував викрикувати непристойності. Красномовці ( у відповідях вживають вставні слова). - Чому змінилося ставлення до побілілих людей? Чи могли заразити побілілі люди мешканців міста? Що символізує білий колір? У чиї вуста вкладає автор тлумачення символіки? Чому? Культура мови і стилістика. ♦ Кому, на вашу думку, належать слова? Обґрунтуйте відповідь. 1.Шановні мешканці міста, звертаюся до вас і до вас, гості міста! Дійсно, в ім’я , так би мовити, нашого добробуту, як кажуть, й захисту прав людини, ми, безсумнівно, забороняємо побілілим людям з’являтися в громадських місцях. 2.Ей, ви, так сказати, сектанти, відступники, заражені! Геть з наших вулиць! 3. Ось що я скажу вам, дорогі браття і сестри! Очі мої кажуть інше: побілілі люди, безсумнівно, доброчесні, чисті, здорові. Теоретичний блок. Лінгвісти. - Чи доречно використані вставні слова представниками різних груп населення? Як називаються в мові слова, що недоречно повторюються, вставляють , аби заповнити паузу (слова-паразити). Зробіть висновок про роль вставних слів у реченні. - А тепер доведіть, що всі теоретичні знання ви успішно зможете реалізувати на одному з найвідповідальніших іспитів – ЗНО. Тестові завдання. Самостійна робота. ТЕСТИ.
А) Слава Богу, побілілих людей підтримав священик, який нагадав усім про любов до ближнього. Б) Він, між іншим, нагадав про любов про до ближнього. 2.У якому реченні правильно виділено звертання? А) О, дорогі браття і сестри! Ніхто не довів, що від побілілих людей йде зло та лихо. Б) “То ж я, дорогі мої браття і сестри, не дозволю цькувати побілілих людей’’, - говорив священик. 3.У якому реченні правильно розставлені розділові знаки? А) Протистояння між натовпом і побілілими людьми не припинялось, і здавалося напруга зростала з кожним днем. Б) Мер оголосив про відкриття ярмарку і, здається, тим зняв напругу в містечку. 4. Виділіть речення, в якому вставні слова вказують на ступінь звичайності викладення фактів. А).Містечкова площа під час ярмарку, як це буває, знову звирувала. Б).Кілька побілілих людей, однак, обходило площу. 5.У якому варіанті допущено пунктуаційну помилку? А) Невдовзі здійнявся вітер, проте, натовп продовжував святкувати. Б) Натовп ховався у павільйонах, вітер, проте, не зважав і зривав намети. 6.У якому реченні правильно виділено вставні слова, що привертають увагу співрозмовника? А) Коли вітер вщух, центральна площа нагадувала , уявіть собі, пейзаж після розгрому. Б) Кажуть, вітер перетворився на буревій і, за словами очевидців, перевертав усе на своєму шляху. - Чому з’явився вітер? Що символізує вітер? Творча хвилинка. ♦ Написати творчу роботу, використавши подані схеми. - Яка роль риторичних звертань у мовленні? 1гр. Речення із вставними словами, що передають почуття мовця й риторичні звертання. 1.________ В.с. _______. 2. Р.зв._______________. 2.гр. Речення із вставними словами, що привертають увагу співрозмовника й риторичні звертання 1._______________ В.с. 2..______ Р.зв _________ 3.гр. Речення із вставними словами, що є словами ввічливості й поширені риторичні звертання. 1. В.с _______________. 2.______ _________ Р.зв. У ролі риторичних звертань можете використати слова з довідки. Довідка: людська черствість, підла жорстокість, підлість, лихо, зло, людське серце, душа, добро, доброта. Читання тексту. Вдалині вулиці, що вела до центральної площі, стояла самотня боса біла дівчинка, як на пізню осінь, вона зовсім не відчувала холоду. Здалеку вона мовчки дивилася на безлюдну й занедбану центральну площу, на купу сміття, потім заплющила очі, її губи нечутно щось прошепотіли, і дівчинка пішла в протилежний бік. Баба Пелагія,яка завжди курила файку у відчиненому вікні, сказала: «Правильно, дитино, тут тобі нема чого робити. Сама бачиш – вони не готові»… Творча робота.
Підбиття підсумків уроку. Домашнє завдання. Написати роздум «Чи повернеться Біла дівчинка?», використовуючи вставні слова, звертання «Біла дівчинка посеред нас».
Галина Софійчук, вчитель української мови та літератури вищої категорії, вчитель-методист Хмельницької гімназії № 1 імені Володимира Красицького
ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. РЕФЛЕКСІЯ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ (творча робота) Урок у 8 класі
Мета: узагальнити вивчене, дати самоаналіз і самооцінку знань із теми; навчати застосовувати в мовленнєвій практиці вивчені синтаксичні конструкції; розвивати мовне чуття; виховувати естетичні смаки. Лінгвістична лінія: Весна. Пісня жайворонка(А. Вівальді). Методи і прийоми: робота в групах; учнівські міні-презентації; слуховий і візуальний аналіз синтаксичних конструкцій; тестова перевірка знань на етапі рефлексії; творча робота за враженнями від музичного твору. Епіграф уроку: Стояла я і СЛУХАЛА весну,- Весна мені багато ГОВОРИЛА… Леся Українка Перебіг уроку Вступне слово. (на фоні початку Концерту А. Вівальді «Пори року. Весна» та проекції картини Роде Бернхарда «Алегорія весни»). Весна – пора року , яка своєю поетичністю, чарівністю вражає людину, наділену чутливим серцем , розвинутим естетичним смаком. Як не радіти, зауваживши перші квіточки, тендітні, ніжні; як не завмерти від захвату, почувши в піднебессі дивовижну пісню жайвора – зовні непомітної, але такої співучої пташини; як не замилуватися, окрім оживаючої природи, і вічними весняно-ясними небесами?! Недарма ж весна – пора митців. Художник Ро |
Гімназійні новини
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||