Оксана Гуцалюк,

спеціаліст вищої категорії категорії, старший учитель

Хмельницької гімназії № 1 імені Володимира Красицького

ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ: ІМЕННИКІВ ІЗ СУФІКСОМ –ИН(А) ВІД ПРИКМЕТНИКІВ НА –СЬК-, -ЦЬК-; БУКВОСПОЛУЧЕННЯ –ЧН- (-ШН-)

Урок у 6 класі

          Мета: ознайомити  учнів зі змінами приголосних при творенні слів: іменників із  суфіксом –ин(а) від прикметників на -ськ-, -цьк-; буквосполученням -чн-, -шн-;  формувати вміння правильно вимовляти і записувати слова, які зазнають змін; розвивати увагу, логічне мислення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної землі, її багатств, духовної та матеріальної культури, природи рідного краю.

            Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

            Епіграф уроку: Люби і знай свій рідний край.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент.                                                    

II. Оголошення теми, мети, завдань уроку.                       

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями  нового матеріалу.                                                                 

Слово вчителя.

Перед нами стоїть завдання дослідити певні мовні явища в прикметниках, зокрема зміни приголосних при творенні іменників із суфіксом -ин- від прикметників на -ськ-, -цьк-, а також з'ясувати написання буквосполучення -чн- (-шн-) в іменниках та прикметниках.                                                                      

Клас поділений на ІІ групи. Кожен група заздалегідь отримала  доручення щодо дослідження окремих питань. І зараз керівники груп повідомлять нам про результати дослідження.

IV. Пояснення нового матеріалу.

  І Група. Дослідження особливостей утворення іменників із суфікса­ми -ин(а) від прикметників на -ськ-, -цьк- (користуючись таблицею, учні роблять висновки про чергування приголосних за творення  іменників із суфіксом  -ин(а) від прикметників).

  За творення іменників із суфіксом -ин(а) від прикметників звукосполука [с'к] змінюється на [шч]: угор[с'к]ий — Угор[шч]ина; київ[с'к]ий — Київ[шч]ина;

звукосполука [ц'к] змінюється на [ч:]: туре[ц'к]ий — Туре[ч:]ина, німе[ц'к]ий — Німе[ч:]ина.

На письмі звукосполуки передаємо відповідно –щ- і –чч-: угорський — Угорщина, київський — Київщина, турецький — Туреччина.

             Виняток: Галичина.

  ІІ Група. Дослідження особливостей уживання буквосполучення -чн- (-шн-): (учні за допомогою опорної схеми пояснюють написання слів із буквосполученням -чн- (-шн-)).

  За творення прикметників із суфіксом -н- приголосні [к], [ц], [ц'] змінюються на [ч]. Звукосполуку [чн] на письмі передаємо буквосполукою -чн-: знак — значний, залізниця — залізничний.

            Винятки: рушник, рушниця, мірошник, соняшник, дво­рушник, сердешний (у значенні нещасний), торішній.

V. Виконання творчих вправ і завдань.

Робота з текстом.

♦ Прочитати текст, визначити його тему та головну думку. Дібрати заголовок. Виписати слова, в яких відбувається чергування приголосних при словотворенні. Пояснити ці зміни. Зробити висновок.

 Український степовий заповідник розташований у Донецькій, Сумській та Запорізькій областях. Кожна ділянка являє собою виключно цінну пам’ятку 

неторканої рослинності у зонах лісостепу та степу України.

 Одна з ділянок – Хомутівський Степ – розташована у межах Приазовської низовини, вздовж правого берега річки Грузький Ялинчак, у Новоазовському районі, що на Донеччині. Серед рослин дуже поширені ковила українська, шавлія, катран татарський, льон австрійський, люцерна румунська та ін. Тваринний світ заповідника характерний для степів: тут водиться заєць-русак, лисиця, ласка, тхір степовий, ховрах, хом’як, гніздиться багато степових та польових птахів, а в прибережних заростях – птахів водяно-болотних видів ( Із книги « Світ моєї України). 

Диктант — лінгвістичне реконструювання.

І Група.

♦ Від поданих прикметників утворити іменники із суфіксом -ин(а)-.

            Київський, городоцький, канівський, чернівецький, житомирський, рів­ненський, донецький, миргородський, овруцький, тернопільський, галиць­кий, дрогобицький.

            ♦ Скласти з 2—3 іменниками словосполучення й увести їх до самостійно складених речень.                                                            

ІІ Група.

♦ Від поданих іменників утворити прикметники. Визначити суфікси. Позначити орфограми.                                                               

Звук, подяка, залізниця, рука, комік, медик, бібліотека, аптека, вулиця, електрика, місяць, пшениця, столиця

 ♦ Скласти з 2—3 прикметниками словосполучення й увести їх до самостійно складених речень.                                                            Диктант з коментуванням.

      ♦ Записати речення під диктовку вчителя. Пояснити правопис слів на вивчені орфограми.                                                                 

  1. Люблю тебе, слов'янщино зелена, тумани вільх, ялинок веретена... (Д.Павличко). 2. Хмельниччиною скрізь по Вкраїні запахло (П. Kуліш). 3. Кожне поселення козацьке в Побужжі та Інгулеччині ставало серйозною перепоною на шляху татарської кінноти (А.Дрофаль). 4. За ставом біліла під солом'яною покрівлею мірошникова хата з городом, з якого визирало багато золотих соняшників (П. Куліш).5. І тихо плакала у золотих житах сонячна пісня (Г. Косинка).  

• Зробити фонетичний аналіз слова слов'янщино.
• До слів Хмельниччина, Побужжя, Інгулеччина дібрати твірні слова.
• Пояснити, які фонетичні зміни відбулися при творенні слів.

                                   Робота з підручником.

            Вправа 176. с.107 (О.Глазова)

            ♦  Перепишіть, на місці крапок уставте пропущені літери.

1. Є на Україні, сер..д милої Полтав..ини, б..гатої на гарні куточки, чудовий краєвид! (Олена Пчілка). 2. Звенигород..ина – співучий куточок України (С. Васильченко). 3. Доне..ино моя,  моя ти батьків..ино! (В. Сосюра). 4. Цвіте Гуцуль..ина квітками (Олександр Олесь). 5. На весь світ уславилися ткані на Кролеве…ині ру..ники (З журналу). 6. У моєму селі на Сум..ині здавна віталися з кожним зустрічним (О. Шугай).

      ♦ Визначте способи творення виділених слів.

♦ Обгрунтуйте вживання великої літери.                                                      

Творча робота.

♦ Усім  пропонуються однакові слова. За визначений час учні повинні скласти з ними зв'язний міні-текст. 

Запоріжжя, козаччина, рушниця, сонячний, Хмельниччина, вічний, Туреччина, місячна, гетьманщина, соняшник.

Робота з картками.

♦ Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Позначте в словах орфограму « буквосполука  -чн- у прикметниках із суфіксом -н-».

1. На осонні соняшник підроста голову до сонечка поверта.(О.Орач). 2. По дорозі зупинились у селі щоб попити криничної води.(А.Шевченко). 3. Кутю готували з пшеничного зерна або з ячменю заправляли маком медом та узваром. 4. Символічний зміст куті нині майже втратився але в народній кухні вона посідає значне місце (З довідника).

VI. Підбиття підсумків уроку.

Визначення та аналіз загальної активності учнів.

VIІ. Домашнє завдання: написати творчу роботу на тему «Хмельниччина – мій рідний край», використавши слова з вивченими орфограмами.