Меню сайту
Календар
«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИК ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У наш час інтелектуальний потенціал суспільства став визначальним фактором його поступального розвитку, а  освіта – одним із гарантів прогресу. Особливе місце в процесінавчання та виховання підлітків займаєісторія,як  універсальна наука, оскількиоб’єктомїївивченняє всіподії, явища, факти, закономірності, тенденції, що мають місце в життілюдства. Історія формує особистість підлітка, готує  його до життя в світі, що змінюється, з урахуванням досвіду попередніх поколінь, виховує свідомого громадянина та патріота своєї Батьківщини.

Метою навчання історії в школі є формування в учнів самоідентичності та почуття власної гідності на основі осмислення соціального і морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті загальногоісторичного процесу.[1]

Виходячи із мети та завдань шкільної історичної освіти, а також страшних реалій сьогодення нашої держави, видається вкрай необхідним сприяти якнайшвидшому формуванню ключових компетенцій школярів. Процесактивізаціїнавчально-пізнавальної діяльностінаурокахісторіїє основою ізапорукоюформуваннятакихкомпетенцій.

У технологічномусенсіпізнавальнаактивністьзабезпечується:

  • впровадженнямефективнихпедагогічнихтехнологій;
  • постійною інтеграцією змісту навчального матеріалу, що підвищуєнауковийрівеньосвіти, розвиває пізнавальні здібності учнів, виховує інтерес до вивчення історії;
  • використаннямінформаційно-комунікаційних технологій;
  • організацієюпроцесуособистісногоосмисленняісторичногодосвіду.

 

Маючи безпосередній вплив на учнів, педагог, разом із ключовими компетенціями (соціальними вимогами до освітньої підготовки учнів) при вивчені предмету,формує свої спеціальні (предметні) компетентності (сукупність особистісних якостей).Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, та є показником успішності.

Відомо, що особливим завданням вчителя історії є формування  основ історико-пізнавальної, ціннісно-світоглядної та соціально-комунікативної компетентностей[2].

Історико-пізнавальна компетентністьвключаєвсебеволодінняелементамиісторичногоаналізуявищ минулогоу їх зв'язку зсучасністю, навички історичногомислення.  Це хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні та аксіологічні компетентності.

Хронологічна компетентність

•         передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі;

•          розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу;

•         співвідносити історичні події, явища з періодами, орієнтуватися в науковій періодизації історії;

•          використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.

 

Просторова компетентність

•         передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі;

•         співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами;

•         користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, процесів вітчизняної та всесвітньої історії, основні тенденції  розвитку міжнародних відносин;

•         характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості.

 

Мовленнєва компетентність

•         передбачає вміння учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії;

•         реконструювати образи минулого у словесній формі у вигляді опису, оповідання, образної характеристики;

•          викладати історичні поняття, зв’язки і тенденції історичного розвитку, застосовуючи пояснення, доведення, міркування, узагальнювальну характеристику.

 

Інформаційна компетентність

•         передбачає вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації;

•         користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;

•         систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці , схеми, різні типи планів;

•         самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел;

•         виявляти різні точки зору, визнавати і сприймати таку різноманітність;

•         критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.

 

 

 

Аксіологічна компетентність

•         передбачає вміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку;

•         порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб із позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії;

•         виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку;

•         оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.

 

Крім історико-пізнавальноїкомпетентності з усіма її аспектами, що зазначені вище,на уроках історії формуються ціннісно-світоглядна компетентність (уявлення прорізні системи соціальних норм і цінностей, у тому числі і в історії українськогосуспільства; вміння визначати та обґрунтовувати своє ставлення до цих цінностей,найбільш значущих проблем української історії і сучасності) та соціально-комунікативна компетентність (позитивні установки і навички спілкування в полікультурному, поліетнічному і багатоконфесійному суспільстві, засновані на знанніісторичних коренів і традицій різних національних спільнот і соціальних груп; уміння усвідомлено вибудовувати свою поведінку в неординарних соціальних ситуаціях).

 

Однією з умов формування ключових компетенцій та оволодіння учнями історичними компетентностями є впровадження інноваційних педагогічних технологій.

Інноваційнітехнологіїу викладанніісторії дозволяютьрозвивати такі вміння:

  1. класифікувати;
  2. спостерігати;
  3. висловлюватисудження, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робитилогічнівисновки;

навички:

-роботи знаявноюінформацією(пошук,знаходження, ранжування за ступенем важливості, значущості, аналіз, узагальнення);
-експериментувати;
здібностіі потреби:
-творчопроектувати;

-досліджувати.

Зміст освіти засвоюється учнями за допомогою методичної ор­ганізації (технології) навчання,яка передбачає певні форми, методи, методичні прийоми та засоби навчання[3].

На уроках історії застосовую технологію проектного навчання. Метод проектів на уроках історії націлений на формування в учнів здібностей, які дозволяють їм ефективно діяти в реальній життєвій ситуації. Реалізуючипроект, у ходіпошукуучніпідмоїмкерівництвомсинтезуютьзнання, інтегруютьінформаціюсуміжнихдисциплін, шукаютьбільшефективнішляхи вирішеннязавдань проекту, спілкуються одинз одним, що сприяє розвитку мовленнєвої, інформаційної, аксіологічної, хронологічної, просторової та соціально-комунікативної компетентностей.Спільнадіяльністьреальнодемонструєширокіможливостіспівробітництва, вході якогоучні самостійноставлять цілі, визначаютьоптимальні засобиїх досягнення, розподіляютьобов'язки, навчаютьсяпрацювативмалих та великих групах, відчуватисебечленомкоманди, бративідповідальністьзавибір рішеннянасебе, розділятивідповідальністьзіншими, аналізуватирезультатидіяльності з метою самовдосконалення.

За змістом та характером виконання робіт учні виконують такі проекти: дослідницькі, інформаційні, творчі, ігрові, практико-орієнтовані.

Дослідницькі проекти потребують чітко продуманої структури, визначеної мети, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значимості, продуманих методів роботи.

Творчі проектизазвичай не мають чітко продуманої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проекту Оформлені результати можуть бути у вигляді збірника, сценарію, програми свята тощо.

Ігрові проекти. Структура таких проектів залишається відкритою до їхнього закінчення Учасники беруть на себе певні ролі. Результати можуть визначатися на початку проекту або до його завершення. Високий ступінь творчості.

Інформаційні проектиспрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів. Потребують чіткої структури, можливостей систематичної корекції під час проектної діяльності.

Практично орієнтовані проекти відзначаються чітко визначеним із самого початку результатом діяльності учасників проекту, який зорієнтований на соціальні інтереси самих учасників роботи (газета, документ, відеофільм, вистава, програма дій, проект закону, довідковий матеріал тощо) Потребують продуманої структури, навіть сценарію діяльності учасників із визначенням функції кожного. Дуже важливо добре організувати координаційну роботу через обговорення, корекцію спільних дій, презентацію отриманих результатів та можливих способів використання їх на практиці, зовнішню оцінку проекту.[4]

 

 

У процесі роботи  над проектом учень намагається вирішити проблему, висуває гіпотези, формулює питання, робить висновки. Проектування вчить чіткості в роботі, формує цілеспрямованість і самостійність.

Проект спонукає учня проявити інтелектуальні здібності, моральні і комунікативні якості, продемонструвати рівень володіння знаннями і загальнонавчальними вміннями, розвиває здатність до самоосвіти та самоорганізації. До проектно-пошукової діяльності я залучаю не тільки старшокласників, але й молодших підлітків.

Залежно від складності, мети і теми проекту, учні створюють і презентують як індивідуальні, так і групові проекти(малі та великі групи).Наприклад, учнів 5-7 класів залучаю до виконання міні-пректів, які не вимагають тривалої підготовки і реалізації та мають такі  особливості:

  • відповідаютьрівнюпсихофізіологічногорозвиткупідлітківвідповідноговіку, атому обов'язковомістять елементиігрових технологій;
  • не займаютьзанадто багатонавчального часу, розрахованінашвидку їхреалізацію;
  • міні-проекти маютьнестандартнуформу втілення, що створюєдлякожної дитини сприятливіумовидлятворчоїсамореалізації[5].

Використовую такі види міні-проектів:творчідомашні завдання, проблемні завданнянауроці такомбіновані.

Зокрема, в 5 класі вдало проходять такі міні-проекти:

  • Про що (про кого) розповідає вулиця, на якій я живу (індивідуальний міні-проект);
  • Топонімічні легенди бабусиного села (родинний міні-проект);
  • Спогади моїх рідних про війну (родинний міні-проект);
  • Віртуальна  подорож історичними місцями Поділля (груповий міні-проект, під час виконання якого кожна група з 5-6 учнів отримує набір фотографій та довідкової інформації про Меджибіж, Летичів,  Дунаївці, Городок, Шепетівку, Старокостянтинів, Красилів, Ізяслав та за певний час має підготувати та провести віртуальну екскурсію цими містами і містечками).

 

6 клас

  • Писемні історичні джерела (домашній індивідуальний міні-проект, виконуючи який учні повинні обрати матеріал для письма: кору беріз, глину (пластилін), шовкову тканину, сухе листя, дощечку, вкриту воском тощо);
  • Відлік часу в історії (колективний міні-проект, у ході якого учні кожної групи складають задачі на хронологію, які мають вирішити однокласники з інших команд);
  • Міста-колонії у Північному Причорномор’ї (колективний проект, при підготовці до якого кожна група має від імені жителів міст Ольвія, Тіра, Херсонес, Пантікапей описати за планом: зовнішній вигляд свого міста, господарське, суспільне життя та побут жителів, історичну долю міст).

7 клас                                                   

  • Князі київські (колективний проект, захист якого проходить під час уроку узагальнення за темами “Виникнення та розвиток Київської Русі та Київська Русь наприкінці Х – першій половині  ХІ ст.”, а кожна група обирає князя та за планом від першої особи(князь, дружинник тощо)та розповідає про його внутрішньо та зовнішньополітичну діяльність.
  • З’їзд князів у Любечі (колективний проект, який виконується під час уроку за темою: “Київська Русь за наступників Ярослава”, кожна група моделює ситуацію «Що було би, аби…а) з’їзд не відбувся, б) князі виконували рішення з’їзду, в) князі вміли поступатися»(додаток №1)
  • Хрестові походи (індивідуальний міні-проект, коли кожен учень від імені учасника будь-якого походу описує своє бачення історичної події та враження).
  • Історія Середньовіччя в  постатях (груповий проект-гра“Хто я?” проводиться на заключному уроці:, клас ділиться на міні-групи, кожна з яких обирає історичну постать, складає її історичний портрет, а один представник групи розповідає про цю особу іншим групам. Наприклад: Ми брати, що народились у місті Салоніки в Греції, навчались у Константинополі, брали участь у диспутах  із іконоборцями та мусульманами, за запровадження слов’янської мови у Богослужінні були звинувачені в єресі, створили слов’янську абетку, вважаємось слов'янськими просвітителями, проповідниками християнства та першими перекладачами богослужбових книг на слов'янську мову).

8 клас

  • Реформація та контрреформація (груповий проект – рольова гра: групи отримують  завдання: підготувативиступи відімені М.Лютера, Ж.Кальвіна, І.Лойоли із захистом своїхідей, так чином організовуєтьсядискусіяміжпредставникамирізнихрелігійних течій, що дає змогу учням глибшеосмислитипричини кризикатолицькоїцеркви, вникнутивсутьідейреформаційнихтечій.);
  • Морські походи козаків (додаток №2)                    
  • Мистецтво Високого Відродження (колективний проект, у якому групи представляють країни: Італія, Нідерланди, Франція, Німеччина)

Учні 9-11 класіввиконують проекти довгострокові, вищого рівня складності, що вимагають великої попередньої підготовки.Така проектна діяльність передбачає кілька етапів її реалізації. Педагоги по-різному називають та означають ці стадії проекту (додаток №3). У роботі учнів над кожним великим проектом маю власне бачення етапів проекту, де за основу взято розробки Гузєєва В.[6]

Алгоритм роботи гімназистів над довгостроковим проектом та інтерактивні методи роботи, що застосовую для реалізації етапів проекту:

  • підготовка (формулювання теми, мети та завдань проекту):мозковий штурм, інтелектуальнаабо ментальна карта;
  • планування (визначення джерелінформації, форми звіту, розподіл обов’язків у групі):дерево рішень, кластер, метод PRES, дискусія;
  • дослідження (збір інформації, вирішення проміжних завдань): використання ІКТ, опитування, анкетування, інтерв’ю, пошук документів у архіві,ажурна пилка;
  • оформлення результатів і висновків (укладання презентації): методика “один-удвох-разом”,інтелектуальнаабо ментальна карта, метод КТС;
  • презентація проекту: метод КТС, використанняІКТ;
  • рефлексія (аналіз роботи в групі, самоаналіз):метод SWOT;
  • оцінювання результатів і процесу роботи над проектом (іншими групами та вчителем): метод PRES, дискусія,займи позицію.

Як правило, при підготовці проекту і на різних його етапах використовується одна із запропонованих інтерактивних методик (додаток №4) залежно від віку та рівня підготовки учнів (за виключенням етапу дослідження, коли необхідно задіяти максимальну кількість шляхів пошуку).

Організація навчання на уроках історії за методом проектів створює оптимальні умови перетворення учнів у ”суб'єктів” діяльності. Кожен школяр стає рівноправним членом творчого колективу, робота в якому сприяє розвитку соціальних ролей, виховує обов'язковість і відповідальність при виконанні завдань увизначені терміни. Проектна діяльність на уроках історії України виховує не тільки інтелектуально розвинену людину з критичним мисленням, але й справжнього патріота, який через історію своєї держави, через історію своєї родини стає носієм національної свідомості, активним державотворцем.

Доречним у цьому контексті є проект “Моя родина – жертва тоталітаризму” 10 кл. (додаток №5).  Підготовка до виконання цього проекту здійснюється протягомдвох місяців. Цьому передує відвідування Державного архіву Хмельницької області з метою попереднього ознайомлення з історичними документами. У рамках проекту проводжу уроки з історії України, тема:“Закріплення радянської влади в України (1929 – 1939 рр.)з всесвітньоїісторії, теми:“Провідні держави світу в 20-30роках”, “Росія – СРСР у 1917- 1939” з та захист підпроекту “Портрет диктатора  як центральної постаті тоталітарного режиму”.

У рамках проекту кожен учень вивчає біографічні дані, життєвий шлях, своїх рідних, які жили в 20-30 роки ХХ століття. В архіві учні знаходять документальні підтвердження фактам, які дізналися від рідних (розкуркулення сімей, висилка членів родин, заслання у табори, розстріли, репресії проти церковних діячів, Голодомор). Учні, які не знайшли подібних фактів в історії своєї родини, провели архівні дослідження з теми “Факти людоїдства на Хмельниччині в 1932-33 роках”, “Занесені на Чорну дошку…” Таким чином, у підготовці та безпосередній участі в проекті задіяно всіх учнів класу,що змінює їхню свідомість: учень не на словах, а безпосередньо через розповіді рідних, підтвердженими документально матеріалами Державного архіву Хмельницької області, відчуває тиск репресивної тоталітарної машини на своїй родині.

Така персоніфікація історії допомагає школярам не механічно запам’ятовувати якісь факти та події, а переживати їх. Подібні проекти за темами “Моя родина у Другій світовій”, “Місто та область у роки війни”(урок-захист проектів у приміщенні Державного архіву Хмельницької областіпроходять у 11 класах).

Головна перевага застування методу проектів – це досвід роботи з великим обсягом інформації, вміння  структурувати інформацію, планувати роботу індивідуально і в команді. Дослідницька робота, яка є основою проектної діяльності, формує і розвиває особисті якості учня, активізує індивідуальний пізнавально-творчий потенціал школярів, сприяє їх громадянському, національно-патріотичному та морально-естетичному вихованню.Отже, використання методупроектів дозволяє формуватипозитивнудинамікумотиваціїосвітньогопроцесу, вміння оцінювати ситуацію і приймати рішення, працювати в колективі,створюватиситуаціюуспіхута творчоїатмосферинауроціта в позаурочний час.

На думку О.Пометун, почуття групової приналежності дає учням змогу подолати труд­нощі, які постають на їхньому шляху. Коли діти навчаються разом з інши­ми, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає їм можливість вийти далеко за рамки їх нинішнього рівня знань і умінь.[7]Справді, технологія проектного навчання дає широкі можливості для справжньої співпраці (кооперації) в групах. Ставлячи спільну для всіх учасників групи мету, отримую спільний результат, що дає змогу уникнути конкуренції в середині групи та об’єднує учнів спільною ідеєю у такому мікроколективі. Окрім виховного, це дає ще й неабиякий навчальний ефект, коли учасники групи розуміють, що лише за умови особистої участі кожного є можливість досягти успіху, а, відповідно, й високу оцінкусвоєї роботи.Найкраще результати групової роботи відслідковуються під час проведення проектів ігрового характеру, коли єдність всередині групи поєднується з конкуренцією з іншими. Особливо це відчутно, коли учні при вивченні певної теми у складі тієї самої групи працюють послідовно над декількома проектами. Наприклад, під час вивчення теми “Україна в ХVІ столітті” (8 клас) перший груповий проект запропоновано учням вже на другому уроці – “Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення” (кожна з чотирьох груп за жеребом “отримала” один із станів для попередньої підготовки, після чого декілька представників кожної групи за планом розповідали, до якого стану належать, чи мають привілеї, чи сплачують податки, чи виконують повинності, які). На уроці “Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії” клас було поділено на чотири групи, дві з яких виконували роль противників та прихильників Унії (під час цього рольового проекту необхідно було вмотивувати представників протилежної групи підтримати своюгрупу, навівши переконливі тези у своїй правоті: займи позицію). А ще дві групи наприкінці уроку віднаходили позитивні та негативні наслідки для України в підписанні Унії (також можна застосувати методзайми позицію і при розгляді наслідків Люблінської Унії). Особливо емоційним є проект-рольова гра на уроці “Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків. Військове мистецтво козацтва”. Спочатку жеребкуванням обрано групу, що виконувала роль козацької старшини (мали описати кожний свою функцію у Війську Запорізькому), а три інших групи (умовні “десятки” або “сотні”) на чолі з отаманом-десятникомзмагались, хто підготує кращу розповідь про життя та побут козаків, козацькі клейноди (як варіант, якщо вистачає часу, можна обирати козацьку старшину, яка виконуватиме суддівську функцію у змаганні команд). До цієї ж теми виконується творчий проект “Розвиток культури і мистецтва в Україні у XVI ст.”Науроці узагальнення і систематизації знань “Україна в XVI ст.”проведено у формі ігрового проекту, коли кожна із тих самих чотирьох команд готувала завдання для команд-суперниць (інтерактивні методи:вгадай героя,асоціативний кущ,знайди помилку в тексті, покажи на мапі, історичні пазли: віднови втрачені слова). Завдяки такій співпраці в групах учні мають змогу активно працювати впродовж усієї теми та на високомурівні засвоїли навчальний матеріал.

Важливим чинником формування історичної компетентності є особистісно-діяльнісний підхід до вивчення предмету. Цей підхід передбачає, що в центрі навчання знаходиться учень як особистість (його мотиви, цілі, неповторний психологічний склад). Усі методичні рішення (підбір навчального матеріалу, використання прийомів, способів, методів, засобів тощо) проходить через призму особистості учня: його потреб, мотивів, здібностей, активності, інтелекту та інших індивідуально-психологічних та функціональних особливостей[8].Дієвим засобом реалізації діяльнісногопідходу є бінарні уроки, коли  вчителі-однодумці створюють урок, який дасть змогу учням краще  зрозуміти багатовимірність життя та науки, інтегруючи навчальний матеріал так, щоб кожний учень, отримуючи знання не в готовому вигляді а, добуваючи їх сам, усвідомлював при цьому зміст і форми своєї навчальної діяльності, зрозумів і прийняв систему її норм, активно брав участь в їх удосконаленні, що сприятиме успішному формуванню його загальнокультурних, освітніх та діяльнісних компетентцій. Ще у XVIIстолітті про це писав Я.А.Коменський: “Нехай предмети відразу схоплюються кількома почуттями, замальовуються,щоб закарбуватися через зір і дію руки ...усіма засобами потрібно запалювати спрагу знань і палку  старанність до навчання.”[9]У своїй практиці найбільше співпрацюю з вчителем світової літературиІвануною Н.В.,що допомагає школярам краще зрозуміти суть подій, переживши їх через художні образи.Готуючись до такого уроку,визначаємо тему, мету, завдання(спільні та специфічні)визначаємо його тип, відповідно до якого, зрозуміло, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей школярів, добираємо фактичний і дидактичний матеріал,методи і прийоми, обмірковуємо структуру уроку. Акцент робимо на самостійній пізнавальній діяльності учнів (а не на заучуванні готових висновків), створенні проблемних ситуацій з урахуванням логіки предметів.

Твори, що вивчаються на уроках літератури, можуть містять цінну історичну інформацію, яка не тільки ілюструє, але й доповнює історичний матеріал. Наприклад, у 6 класі проведено (інтегрований) бінарний урок “Ізраїльсько­-Іудейське царство. Біблія як історичне джерело” (додаток №6). Використовуючи текст Старого Завіту, учні вчаться знаходити історичні відомості ( у тексті псалма 103 знаходять згадки про природно-географічні особливості; прочитавши уривок з книги Буття 35: 25-35 дізнаються, чому євреїв почали називати ізраїльтянами. Використовуючи син хронологічну табличку, учні отримують інформацію, що пророк Яків та його син Йосиф жили у часи нападів  на Єгипет гіксосів, а завершення єгипетського періоду ізраїльського народу припадає на час, коли при владі в Єгипті був Аменхотеп IV. Зі Старого Завіту учні дізнаються про царювання Давида і Соломона, про причини занепаду Ізраїльсько-Іудейського царства та порівнюють їх із причинами занепаду Перської та Ассирійської  держав).Корисним для учнів 9 класу був бінарний урок “Початок національного відродження” (історія - українська література) та бінарний урок-практичне заняття “Відлік часу в історії  стародавнього світу” (історія-математика).  Такі уроки спонукають учнів до пошуку, допомагають краще розуміти отриматицілісне уявлення про світ, навчити сприймати життєві явища в їх глибинному взаємозв’язку, розуміти логіку розвитку процесів, пов’язаних з існуванням суспільства.

Особливе місце у формуванні ключових компетенцій займає позакласна робота з історії.  Однією з форм є так зване “занурення в історію”.

Протягом першого семестру з учнями класу, де я є класним керівником, після уроків проводимо більш детальнедослідження епохи, яку вивчаємо в цей період (історичні події, одяг, музика, література). Обираємо твори цього історичного періоду або про цей період, перечитуємо їх. Всі уривки об’єднуємо спільною ідеєю, створюємо сценарій, добираємо музику, фото та відеоряд (картини відомих художників, фотографії історичних місць, портрети історичних постатей). До приготування вистави долучаються і батьки, оскільки саме на їх плечі лягає вирішення питання з відповідними часу костюмами. Перед Новим роком влаштовуємо виставу для батьків та родичів. Таке “занурення” в епоху відбувається щорічно. Це справжнє свято історії. Вистави історичного змісту дають змогу кожному побувати у ролі актора, сприяють розвитку хронологічної, просторової, мовленнєвої, інформаційної, ціннісно-світоглядної та соціально-комунікативної компетентності (додаток №7).

Обираючи форму позакласної роботи з учнями:, змісту заходу, специфіку класного колективу, у якому проводиться урок, враховую, зокрема, і лекції, семінари, практичні заняття, конференції, екскурсії, інтерактивні заняття круглі столи, дискусії, дебати, рольові ігри та ін.(додаток№8).

Навчання історії організовую не тільки у формі класнихтапозакласних, але й позашкільних занять. Одна з ключових проблем розвитку пізнавальної компетентності у процесі навчання історії пов'язана саме з необхідністю створення і підтримки внутрішньої мотивації до пізнавальної діяльності. Одним із засобів підтримки такої мотивації є туристсько-краєзнавчі подорожі, під часякихпроводимо історичні та етнографічні дослідження, відвідуємо місця, що пов’язані з історичними подіями, відомими постатями, архітектурними об’єктами, що знаходяться на території нашої та сусідніх областей. У таких польових дослідженнях діти стають науковцями: на місці археологічних пам’яток збирають підйомний матеріал, записують свідчення місцевих жителів, фотографують об’єкти, пов’язані з різними історичними подіями. Все, що зібрано та записано в поході,використовуємо на навчальних заняттях. Наприклад, після літнього походу вздовж течії річки Ушиця (ліва притока Дністра)дослідники рідного краю створили презентацію “Подільське диво: Миньковецька держава”, на слайдах фотографії з сіл Миньківці, Отроків, Притулівка (презентація використовується під час вивчення теми “Українські землі у складі Російської імперії”, оскільки саме в миньковецькій державі на рубежі ХVІІІ-ХІХ ст, стараннями власника цих земель Ігнатія Мархоцького  з'явилися суконна, паперова, екіпажна фабрики, шкіряний, цегельно-черепичний, спиртовий заводи, олійня, друкарня, аптека, безкоштовна лікарня із кваліфікованими лікарями та притулок для сиріт; селяни були особисто вільними ще з 1795 року).

Під час краєзнавчої подорожі східними районами Хмельниччини гімназисти провели дослідженняпро Устима Кармелюка.Матеріали дослідження були представлені на уроці  “ Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців. Селянські виступи під проводом У. Кармелюка”.

Особливо цікавим моментом уроків історії є використання краєзнавчого матеріалу на уроках всесвітньої історії. Маю на увазі теми, що стосуються історії Польщі та історії Росії. Так, наприклад,під час вивчення теми “Реформація”, учням було запропоновано переглянути фотографії, що зроблені учасниками походу. Це світлини з осередку кальвінізму на Поділлі – села Панівці, де була кальвіністська семінарія та перша в області друкарня, що тиражувала твори протестантських діячів. Вивчаючи тему “Росія у ХVI – першій половині XVII століття” учні, що ходили у похід навесні 2012 року? змогли впізнати пам’ятник ЕленіГлінській(с.Китайгород). Це допомогло вмотивувати дітей до вивчення цієї теми.

Подорожі до Кам’янця-Подільського можуть спонукати до вивчення не тільки історії України, але й історії Польщі (“Польща у XVII столітті”). Учні дізнались про Єжи-МіхалаВолодийовского (уродженця Поділля) – героя польсько-турецької війни 1672 року, що загинув при обороні Кам’янецької  фортеці.

Проводячи підсумково-узагальнювальні уроки з історії України, широко використовую краєзнавчий матеріал, що дає можливість ще раз закріпити, узагальнити вже вивчену тему з вітчизняної історії, співставити події історії нашого краю з подіями в Україні, у світі,і крім того, акцентувати увагу учнів на особливостях розвитку Поділля у певний історичний період.

Дослідження історико-краєзнавчого гуртка “Світовид” (з 1995 року є його керівником) стають основою великих загальногімназійних проектів. Один із таких великих проектів, що започаткували гуртківці, - “Лінія оборони Сталіна: Летичівський укріпрайон”. Протягом 2012-2013 навчального року гуртківці неодноразово виїжджали в розвідки, проводячи 2-3-денні походи у Летичівський та Деражнянськийрайони Хмельницької області та у Хмільницький та Барський райони Вінниччини. А влітку 2013 року майже всі класи гімназії побували в селах, через які проходив укріпрайон, де записали спогади найстарших жителів сіл. У серпні 2013 р. учні 11-В класу провели дванадцятиденну експедицію, пройшовши 141 км. За матеріалами експедиції оформлено звіт (Див. додаток № Диплом обласногоконкурсу на кращу краєзнавчу експедиціюза 2013 р.) та написано наукову роботу ученицею 11 кл. (призер І етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук).

Навесні 2014 року учні 8-9 класів взяли участь у черговій експедиції за маршрутом: Меджибіж – Голосків – Летичів – Городище – Вовковинці – Галузинці – Слобідка-Шелехівська – Деражня. Гімназисти дослідили тему “Голокост на Деражнянщині та Летичівщині”. Фото та відеоматеріали обох експедицій використовуються на уроках історії в 11 класі під час вивчення теми “Україна в роки Другої світової війни”.

Такі краєзнавчі дослідження не залишають байдужими дітей, оскільки тільки у такому випадку історія перестає для них бути набором “сухих” дат, подій та прізвищ. Це вже не просто історія країни, історія краю, але й історія своєї родини.

Таким чином, формування історичної компетеності є неможливим без залучення краєзнавчих матеріалів, а особливо тих, що здобуті власними зусиллями в подорожі, під час проектної роботи, в архіві.

Отже, досвід використання інноваційних технологій дозволяє стверджувати, що оптимальне поєднання інтерактивних методів класної, позакласної та позашкільної роботи сприяє розвитку не тільки історичної компетентності, але й формуванню ключових компетенцій особистості,організовує процес набуття нових знань, досвіду, ґрунтуючись на атмосфері співробітництва, поваги до думки кожного, вільного вибору власних рішень, а отже, сприяють гармонійному розвитку особистості гімназиста.


 

Чотири етапи проектної діяльності за Пахомовою Н.Ю. [10]
•Зануреннявпроект;
•Організаціядіяльності;
•Здійсненнядіяльності;
•Презентаціярезультатів.

Основні етапи роботи у проекті за Капля А.Г.[11]

1 етап – Організаційний

Учитель повідомляє учням тему, мету, кінцевий продукт проекту, завдання, план роботи. Усе це обговорюється в класі, учні вносять свої пропозиції.

2 етап – Підготовчий

Відбувається збір матеріалу, ознайомлення з навчальною інформацією, виконання тренувальних вправ.

3 етап – Проектна робота

Починається проектування "макета", опрацювання зібраної інформації, її коригування. На цьому етапі учні звертаються до довідників, словників, до вчителя для одержання додаткової інформації.

4 етап – Оформлювальний

На цьому етапі відбувається остаточне оформлення кінцевого продукту (малювання, складання, розфарбовування, оформлення презентації тощо). Це може відбуватися як у школі, так і вдома.

5 етап – Презентація проекту

Учні розповідають про свою роботу у проекті, демонструють кінцевий продукт, захищають ідею, зміст, відповідають на запитання опонентів.

6 етап – Підбиття підсумків

На цьому етапі вчитель (координатор проекту) та учні (учасники проекту) аналізують виконану роботу, виявляють її переваги та недоліки, оцінюють свою участь у проекті, складають плани на майбутнє.

 

 

Список використаної літератури

[1]Навчальні пр

Гімназійні новини

Гімназистки взяли участь у кубку Хмельницької області з чирлідингу. Дівчата-учасниці вибороли почесне 3 місце.

... Читати далі »

Переглядів: 6 | Дата: 16.11.2019

Вітаємо учасників брейн-рингу:

Журавель Дарину

Гринякову Дарину

... Читати далі »

Переглядів: 8 | Дата: 16.11.2019

 

15 листопада у гімназії відбувся круглий стіл у форматі «Світового кафе» до Всесвітнього дня толерантності.

На чотирьох локаціях обговорили питання рівності прав людини, застарілих гендерних стереотипів, дізналися про можливості самореалізації молоді, дискутували про реалії дотримання прав людини та шляхи вирішення даних проблем.

... Читати далі »

Переглядів: 5 | Дата: 16.11.2019

Працівники роти поліції особливого призначення ГУНП в Хмельницькій області провели незвичайний інтерактивний урок із Захисту Вітчизни для гімназистів.

Старшокласників поліцейські познайомили з роботою поліцейських, показали технічне оснащення та озброєння, яке використовують у роботі. Правоохоронці, розповіли про навчальні заклади системи МВС та умови вступу до них.

... Читати далі »

Переглядів: 5 | Дата: 15.11.2019

Гімназіна команда «Еврика» розпочала підготовку до участі у історико-правовому брейн-ринзі  сезону 2019 року між учнями 9-11 класів шкіл міста.

 

... Читати далі »

Переглядів: 25 | Дата: 27.10.2019

Гімназисти-дев’ятикласники мали нагоду поспілкуватись із міським головою Олександром Симчишиним у рамках проекту "Вивчай Україну", реалізованого нашим міським архівним відділом. Діалог був цікавим та змістовним. Почали з проблем шкільних, а завершили загальноміськими. Молодь дізналась про цікаві плани міської влади щодо реалізації молодіжної політики у місті, адже розвитку лідерських якостей молоді у нашому місті приділяється велика увага та сприяння. 

... Читати далі »

Переглядів: 14 | Дата: 27.10.2019

Годину тривала екскурсія міською радою, на яку завітали учні п’ятих класів гімназії №1. Керуюча справами Юлія Сабій показала малечі сесійну залу та розповіла про роботу міської ради.Також ознайомила гімназистів із роботою електронної системи для голосування та офіційною символікою міської ради.

Із великим захопленням гімназисти обирали серед однокласників міського голову, а також його заступників та секретаря місько ... Читати далі »

Переглядів: 15 | Дата: 27.10.2019

Збірна команда 1(5)-2(6) класів у футбольних змаганнях перемогла команду НВК N7 з рахунком 5:4. Гра була дуже напружена, вирішальний гол на останній хвилині забив Сич Ростислав. Вітаємо!

Переглядів: 14 | Дата: 24.10.2019

Хто такі судді – дізнавалися учні 2(6)-Б класу.
Чим займаються судді і чому суд апеляційний – на ці питання під час екскурсії отримали відповідь гімназисти. Традиційно, найбільше дітям хотілося приміряти мантію і побувати у ролі судді. 
Зацікавлено і  серйозно слухали про те, які справи розглядає суд, хто окрім судді бере участь у процесі, за якими принципами він відбувається і які вимоги до суддівської професії.
Зустріч проходила у рамках просвітницького проекту Хмельницького апеляційного суду  «Зрозуміле парвосуддя».
... Читати далі »

Переглядів: 19 | Дата: 19.10.2019

У гімназії закінчилась чергова благодійна акція «Гостинець воїну». Гімназисти, їх батьки та педагоги активно долучились до збору провіанту для захисників миру на Сході. Найменші гімназисти виготовили власноруч янголи-обереги та підготували малюнки для військових. Усе зібране представники волонтерської групи гімназії передали групі волонтерів благодійного фонду «Подих надії нації» та Армія SOS Хмельницький Обласного благодійного фонду «Центр добриня», які незабаром вирушають із волонтерською місією у зону ООС. ... Читати далі »

Переглядів: 14 | Дата: 19.10.2019

1 2 3 ... 57 58 »
© 2019 Хмельницька гімназія №1