Преставляємо творчий, яскравий, самобутній колектив літературної вітальні "Несучасник"!!!
А що роблять зараз олімпійські боги, якщо вони справді безсмертні? Чи були щасливими у шлюбі Принц і Попелюшка? А, можливо, Доктор Фауст таки зумів винайти рецепт безсмертя? Саме ці питання та ще багато-багато інших стали першоджерелом для створення творчих проектів літвітальні «Несучасник» - сценаріїв і постановок п’єс для шкільного театру.
На сьогоднішній день їх вже чотири («Новий рік по-олімпійськи», «Всесвітня література, №12, 2005 рік). Об’єднані вони всі однією спільною першоідеєю – продовжити життя улюблених літературних героїв, наблизити їх до себе, можливо, перенести у сучасність, краще зрозуміти… Саме три крапки, бо продовжувати цей перелік дій і наслідків можна довго. І переоцінити значення подібних проектів для розвитку творчих здібностей учнів просто неможливо. І не тільки творчих. Це розвиток найрізноманітніших компетенцій учнів. У підготовці останнього проекту, представленого вашій увазі сценарію п’єси «Доля кулі», були задіяні сім творчих груп найрізноманітнішого спрямування: сюжетотворча – складалась з креативно мислячих учнів, що «малювали» своєрідний штрих-пунктир майбутніх колізій п’єси. Скульптори характерів «вимальовували» персонажів, намагаючись органічно поєднати «першорідну» сутність героїв із нашим осучасненим баченням. Обидві ці групи обов’язково узгоджували свою роботу з групою інформаційних експертів, які знайшли в одній із книг міфолога Роберта Грейвса розповідь про постійний атрибут богині Тіхе, примхливої і незбагненої дочки Зевса, - кришталеву Кулю Невідворотної Долі, будь-який рух якої майже випадково вирішував долю смертних. Цей факт дав новий поштовх для формування сюжету і заразом визначив назву – «Доля Кулі», адже саме навколо втрати, пошуків та повернення Кулі Долі розгортається сюжетна колізія спектаклю. У тісній співпраці скульпторів характерів та групи мовотворців проходило виписування кожної сцени і дії твору. Не менш напруженою, важливою і дуже результативною була робота художників по костюмах, музичних режисерів та операторів, що знімали відповідні ролики для спектаклю. Окремо плідно і напружено працювала адміністративна група на чолі з адміністратором проекту, вирішуючи питання організації репетицій, реквізиту, афіш, запрошень тощо. Безумовно головна редакторська та режисерська відповідальність залишалась за керівником літературної вітальні, але настільки творчо - партнерськими були стосунки під час роботи над написанням і постановкою п’єси, що вона однозначно є результатом роботи авторського колективу літвітальні «Несучасник».
