Меню сайту
Календар
«  Вересень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Галина СОФІЙЧУК,

спеціаліст вищої категорії категорії, вчитель-методист

Хмельницької гімназії № 1 імені Володимира Красицького

 

АВТОРСЬКІ НЕОЛОГІЗМИ ІВАНА ДРАЧА ЯК ЗАСІБ ТВОРЕННЯ НОВОГО ЗМІСТУ

Урок у 6 класі

            Мета:  розглянути новаторство Драча-поета через аналіз авторських неологізмів як головного засобу творення нових змістів; проаналізувати  нове змістове наповнення старого жанру балади шляхом поєднання літературознавчих та мовознавчих аспектів; навчати розуміти слово, як основний засіб створення  неповторного мистецького полотна; розвивати чуття слова, його смислових та емоційних відтінків; прищеплювати любов до рідного слова, його оригінальності й неповторності.

            Тип уроку: бінарний урок словесності.

            Методи і прийоми: бесіда, міні-повідомлення, міні-дослідження, групова робота; лінгвістичний аналіз тексту.

  Епіграф уроку: Художнику- немає скутих норм,

      Він – норма сам, він сам в своєму стилі.                                                                   Іван Драч

           

                                                                                             Перебіг уроку

  І. Мотивація навчальної діяльності.

                    Вступне слово.

            Матеріал для вчителя. Літературознавство та мовознавство – дві найголовніші філологічні науки, поєднані спільною метою: вивченням словесності. Художня література - це полотно, зіткане зі слів. І саме вона  є джерелом збагачення нашого лексичного запасу. Письменник є «алхіміком», що наповнює відомі слова новим змістом, а якщо забракне для вираження глибинних змістів та емоцій наявних – творить свої неповторні авторські неолексеми. Талановитий митець гостріше, а тому й своєрідніше сприймає навколишній світ. І ця своєрідність  неодмінно  визначає самобутність твореного ним  художнього світу. Він «заселяє»   твір новими образами, насичує його своєю емоційною атмосферою. Павло Тичина, маючи тонкий художній слух, писав: «Слово, як основний матеріал творчості, мусить бути завше свіжим і молодим. Таким воно може бути, якщо додержано буде трьох моментів: коли воно взяте безпосередньо від землі, від народу; коли воно відповідає величі своєї епохи; і коли, нарешті, воно внаслідок відцвітання  старого, створюється  як нове, як неологізм». Іван Драч як поет створив  багато слів, притаманних лише його поетичній мові,  не вживаних  ніким раніше. Цю особливість він визначив у своєму творчому кредо: «Художнику - немає скутих норм, він - норма сам, він сам в своєму стилі».

            Творення нових слів було для Івана Драча не поетичною забавкою, грою словами. Аналіз показує, що його новаторські пошуки у царині слова були вивіреною, емоційною, глибоко усвідомленою словотворчістю, що значно розширила  діапазон зображувально-виражальних спромог автора.  Словесне  поетичне новаторство є засобом   оновлення мови, її поетизації, нетрафаретного мальовничо-образного зображення в поетичному творі.

   Сьогодні на уроці ми розглянемо, як у баладах Івана Драча проявилося його новаторство через дослідження авторських неолексем, що є одним із основних засобів творення неповторного поетичного світу митця.

            ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

            ІІІ. Актуалізація: блок літературознавчий.

Слово вчителя.

            Однією із ознак стилю І.Драча є характерна жанрова палітра. Так, улюбленим жанром поета-новатора, поета-експериментатора є дуже давній жанр поезії, закоріненій у фольклорі, – балада. Пригадаємо ознаки цього поетичного жанру.

Міні-повідомлення літературознавця.

            Назва балада походить від провансальського ballada – танцювальна пісня. Уперше  ужив цю назву  трубадур Пон де Шаптей у ХІІ столітті. З ХYІІ століття термін почали вживати  на позначення ліро-епічних пісень із напруженим драматичним сюжетом (незрідка – із  трагічним кінцем) міфічного, фантастичного, історичного, рідше побутового змісту. Такі пісні є у всіх народів. Українські народні балади теж мають довгу історію. Однією з найдавніших є балада «Чорна ролля ізорана».

            Літературна балада була популярним жанром у поетів-романтиків. Згадаймо балади Є.Гребінки,  А.Метлинського,  Т.Шевченка. Але у ХХ столітті жанр балади почав зазнавати змін, які особливо яскраво проявилися у творах збірки І.Драча «Балади буднів».

           

            ІY. Актуалізація: блок лінгвістичний.

Слово вчителя.

            Характерною ознакою поезії Івана Драча,  селянського сина, що виріс на лексичному, інтонаційному, емоційному багатстві народної мови, є не лише використання  усього різноманіття яскравого вираження думки, емоції, притаманне  народній мові, але й творення  яскравих неологізмів за законами рідної мови.

Міні-повідомлення лінгвіста.

             «Коли в  українській поезії минуло перше похмілля  космічного ентузіазму, …коли сила подолання земного тяжіння  урівноважилася  силою земного притягання – до свого краю, історії, стихії рідної мови, вона породила тяжіння до фольклору», - писав Іван Драч.  Це проявилось  у його зверненні до тем з народного життя, відбору певної лексики. І як завжди, коли поетові бракувало  наявних у мові словесно-образних засобів, він активно СТВОРЮВАВ  нові слова, стилізуючи їх під фольклор, для якого особливо характерне вживання демінутивів – пестливо-зменшувальних форм.  Найчастіше такі форми творяться  за допомогою суфіксів, тобто суфіксальним способом.

            ІY. Блок практичний.

Літературно-лінгвістичний аналіз

поезії «Балада про весноньку» за планом.

Текст балади і план аналізу – у роздаткових матеріалах кожному учневі.

 -Господаре, господарОНЬКу, відтвори ворітОНЬКа!

 -Хто воріт кличе? – ЯрОНЬКаВеснОНЬКа!

-Як ти звісила  по небесОНЬКах долю-райдугу,

Відтворим ворітОНЬКа, пустим радЕНЬКо:

Малим дітОЧКампобіганнЯЧКо,

Старим бабОНЬКампосіданнЯЧКо,

Красним дівОНЬКамспіваннЯЧКо,

А господарям на робіттЯЧКо.

ЗатворимворітИЩа, втопим радощі:

Малим дітОЧКам – сиротиннЯЧКо,

                                        Старим бабОНЬКам - голосіннЯЧКо

Евристична бесіда.

  • Під який жанр усної народної стилізовано поезію?
  • Які особливості народної пісні-веснянки тут присутні?
  • Якими настроями проникнута поезія?
  • У чому  відмінність  поезії від народної пісні-веснянки?
  • Що є основним засобом творення  і змісту, і емоційного колориту балади?
  • Яка роль слів-демінутивів у цій баладі?

         Коментар для вчителя: архітектоніка вірша-балади  нагадує народну пісню-веснянку, а емоційна тканина твору всуціль зіткана  зі слів-демінутивів. Якщо більшість із них є  нормативними утвореннями, типу веснОНЬКа, то утворення прикметника-демінутива  ярОНЬКа – явний авторський неологізм,  як і ворітОНЬКа (нормативне – ворітЕЧКа). Але саме вони надають поезії особливий тон. Неповторний емоційний колорит  створює  протиставлення двох рядів  однотипних за будовою, але контрастних за  значенням новотворів, у яких виражено заклики до Весноньки Яроньки: пестлово-зменшувальні форми добрих побажань є  звичними, а от робіттячко, сиротиннячко, голосіннячко – це виразні авторські новотвори, що надають баладі особливої проникливості й щемливості, бо з глибоким психологізмом розкривають і сумні реалії народного життя, народний світогляд. Отже, суфіксальні демінутиви - основний художній засіб творення образності у цьому творі.

            Y. Блок «На одинці з поезією».

            Самостійний аналіз «Балади про Вдовиння».

            У роздаткових матеріалах без коментаря.

                         Сіли удови, крилонькиісклали,

                         А посередині – Вдовиння.      

                           Вигнали б піснею –

                         У Вдовиння слуху нема.

                         Вигнали б рушниками –

                         У Вдовиння очей нема.

                         Вигнали б слізоньками –

                         У Вдовиннядна немає.

            Коментар для  вчителя. Творчо і несподівано використовує Іван Драч  словотвірну модель  віддієслівного іменника  із значенням узагальненої дії або продукту дії із суфіксом –инн-. Особливо пронизливим є він у «Баладі про Вдовиння», де виступає  емоційним центром усього твору, його нервом. Перед читачем постає виразна картина жіночої самотності й недолі, безодня невисловленого горя жінок-удів, чиї чоловіки не повернулися з війни. Цей неологізм – це слово-образ, образ-символ, що несе величезну емоційно-смислову інформацію!

            YІ. Блок завершальний.

  • Які ж висновки можемо зробити на основі спроби комплексного літературно-лінгвістичного аналізу балад Івана Драча про спроможність словотвору як засобу потужного емоційного впливу на читача?

     Слово вчителя.

           Як бачимо, неолексеми, зокрема суфіксальні, відіграють значну роль у поетичній мові  поета-лірика, вказують як на глибоке  розуміння народної словотворчості, так і на спроможність автора використовувати деривативний потенціал мови для створення  власних неологізмів, що значно урізноманітнює й увиразнює емоційний спектр поезії. Саме  нестандартний підхід до слова, його виражальних можливостей, здатність творити власний лексикон наснажили поезію Драча новим змістом, дали можливість модернізувати давній жанр балади. На перший погляд, він ніби приземлює сюжет, уводить  в нього повсякденні реалії, а з іншого – відштовхуючись від них, моделює (і не в останню чергу за допомогою авторських неологізмів) незвичайні ситуації напруженого внутрішнього духовного життя, пронизливої емоційності, осяяння людської душі.

            YІІ. Домашнє завдання: використовуючи напрацювання уроку, самостійно проаналізувати  баладу «Бабусенція». Виписати неолексеми.

 

Гімназійні новини

Переможниця у ІV міському конкурсі читців-декламаторів

"Слово нації" у номінації "Читці"

Кваченко Злата

   ... Читати далі »

Переглядів: 20 | Дата: 17.09.2020

11 вересня до Дня фізичної культури і спорту у гімназії відбувся традиційний День здоров'я.

Гімназисти, педагоги, батьки вирушили у подорож туристичними стежками Хмельниччини, взяли участь у цікавих та веселих квестах та вікторинах.

... Читати далі »

Переглядів: 23 | Дата: 17.09.2020

4 вересня у гімназії відбувся традиційний УРОК МРІЙ. 

Мрії - це невід"ємна частина гімназійного життя.

У цей день разом із гімназистами також мріяли і педагоги, адже доведено - мрії обов"язково збуваються!

... Читати далі »

Переглядів: 21 | Дата: 17.09.2020

Гімназія щиро радіє - наша дружна гімназійна родина поповнилась непосидючими та веселими гімназистами-першоклашками.

   ... Читати далі »

Переглядів: 24 | Дата: 17.09.2020

Новий навчальний рік не за горами. БФ "Карітас " оголосив про старт благодійної акції "Шкільний портфелик". До акції охоче долучились учні гімназії, зібравши канцелярське приладдя та портфелики для сімей, які опинились у складних життєвих обставинах.

  ... Читати далі »

Переглядів: 14 | Дата: 17.09.2020

Переглядів: 14 | Дата: 17.09.2020

Учень 4(8)-А класу Шостацький Богдан - переможець
міського конкурсу «Книгоманія -2020»!

https://www.youtube.com/watch?v=TeaRVlRWYFM&feature=youtu.be

 

 

 

Переглядів: 47 | Дата: 24.06.2020


30 червня 2020 року о 18.00 годині

відбудеться онлайн-звіт директора про роботу закладу

за 2019-2020 навчальний рік

та перспективи  ... Читати далі »

Переглядів: 199 | Дата: 01.06.2020

1 2 3 ... 61 62 »
© 2020 Хмельницька гімназія №1